Мені 50, я залишилася вдовою у 32 роки з двома малолітніми синами на руках. Старшому було всього 5, молодшому 2 роки.

З того часу я жила сама, виховувала своїх хлопчаків самостійно. Була жива мама, яка допомагала мені фізично, але не матеріально, виховуючи онуків. Була також свекруха, але вона не брала участі в їхньому житті. Добре, що хоч поділила спадщину між онуками від сина та своєю дочкою.

Зараз мої діти вже створили свої сім’ї. Старший має доньку, молодший поки що живе без дітей. Я переїхала жити з матір’ю в однокімнатну квартиру, яку залишив старший син, а молодший отримав гроші від спадщини бабусі по батькові. Зараз обидва платять кредити за двокімнатні квартири.

Два роки тому я познайомилася з чоловіком на ім’я Андрій через Інтернет. Ми переписувалися, потім зустрілися і рік та 4 місяці тому вирішили спробувати жити разом. Ми не розглядали офіційного шлюбу, оскільки не планували мати спільних дітей.

Мої сини раділи за свою матір, але діти Андрія не прийняли того, що у їхнього батька з’явилася нова жінка. І раділи би, що батько тепер живе в іншому місці і має можливість допомагати їм, але ні.

У мого чоловіка є син та дочка. Теж вже дорослі, їм за 30 обом. Андрій з їхньою матір’ю давним-давно у розлученні, але аліменти чесно доплачував, допомагав і синові, і дочці до тих пір, поки навчання не завершилися і вони не влаштувалися на роботу.

Спілкувались вони нормально всі ці роки, колишня Андрія жива, щоправда, продала всю нерухомість, коли дочка молодша вийшла заміж, купила будиночок десь біля моря і живе там щасливо. Ні, вона не вийшла заміж, вона творча натура, малює.

Але як тільки ми зійшлися, мені почали писати гидоти на телефон, відправляти гидоти в соцмережах. І все з різних облікових записів. Номери блокую, але мені все одно пишуть з нових. Вже думала завести новий номер.

Пишуть різне, що я стара швабра, що з мене пісок сиплеться. Чесно кажучи, думала, що це якась із колишніх Андрія розважається, хоча він заперечував це категорично, а потім донька майже тими самими словами мене образила, коли ми їх запросили.

Ми з Андрієм мешкаємо на моїй території. Коли з’їхалися, чоловік здав свою однокімнатну квартиру, гроші від оренди ділить навпіл: половину вносить до сімейного бюджету зі мною, другу – віддає дочці, у неї є кредит за житло.

Я зустрічалася з дітьми Андрія кілька разів, син байдуже ставився до змін у татовому особистому житті, а от дочка дивилася насторожено і навіть вороже. Я здивувалася: дочці б радіти, що батько тепер живе в іншому місці і може допомагати з іпотекою, але ні, молода жінка явно не була рада.

Зібрати дітей Андрія було вирішено на день народження чоловіка. Я стіл приготувала, постаралася від душі, прийшли сім’ями, щоправда, син із дружиною недовго пробув: дружині треба було на роботу, а от дочка Андрія, яку звуть Тамарою, просиділа довше зі своїм чоловіком.

Ну випила трохи, та й не стримала в собі емоції, наговорила різного, що їй дивитися на наші ніжності гидко, що я стара, мисливця за спадщиною від самотніх старих чоловіків. День народження батькові вона капітально зіпсувала, що вже казати.

А ще вона побоюється, що ми тепер розпишемося і після того як Андрій відійде в інший світ, я стану спадкоємицею.

Тобто, батька вона вже навіть поховала. А нічого, що якби він не жив зі мною в мене, греця би їй обломилася матеріальна допомога на її потреби? Сказати було нічого.

Ой, там стільки всього було сказано, що соромно в нашому віці вже такими речами займатися, що треба про вічне думати, а не про кохання, що я з ним тільки через квартиру! Ага, ось прямо через однокімнатну квартиру. Тому не я туди пішла, а він до мене, загалом, марення.

Андрій поставився до цього неприємно, звичайно, переживає. Але він і за той місяць їй гроші переказав, хоча я б на його місці після таких випадів, ні копійки більше такої б дочки не дала. Ну гаразд, це його справа. Але днями вона батькові знову зателефонувала.

А навіщо? Грошей мало? Або дзвонила нагадати, що він живе зі старою шваброю, мисливцею за спадщиною?

Повідомила, що чекає на дитину і не дасть батькові з нею спілкуватися, якщо вона не напише дарчу на квартиру. Вона згодна навіть із братом навпіл її поділити, уявіть.

І сказала, що тоді він навіть може на мені одружитися.

Ось як! Тобто тепер вона напевно дійшла до думки, що я можу піти раніше за нього, а тоді Андрій стане моїм спадкоємцем і з моїми синами двокімнатну квартиру розділить.

Андрій засмучений, виконувати умови безглуздої донечки він не збирається. Я, звичайно, не стане йому підказувати, як вчинити, але дуже хочеться.

-Я б не те, що грошей їй більше ні гривні не перевела, я б на його місці мені пропозицію зробила, щоб дочка його побоялася. А з моєю квартирою, та є варіанти, навіть якщо розпишемося. Заповіт на дітей чи дарчу ніхто не скасовував. У своїх же я впевнена, що трапись, на вулиці не залишуся. Ось чесно, так і хочеться вже їй гидоту зробити.

А як би ви вчинили? Чи зробили б “гидоту”? Зізнайтеся!

КІНЕЦЬ.