У нашому будинку живе цікава сім’я: батько, мати і троє дочок. Батько обожнював старшу доньку, мати — молодшу, а середня, Віка, росла сама по собі.

Її підтримував лише дідусь, який просив допомагати йому з перекладами.

У рік смерті бабусі старша сестра вступила до університету, і батько віддав їй ключі від квартири — це нікого не здивувало.

Віка якось почула розмову матері та молодшої сестри про те, як вони ділять квартиру дідуся, хоча він був ще живий. Дід про це знав, але не показував виду.

Віка зрозуміла, що має покладатися тільки на себе. Перед виходом на пенсію дідусь допоміг влаштувати її в компанію з перекладів. Пізніше вона навчалася на програміста і працювала над додатками для смартфонів.

Після закінчення університету Віка поїхала жити в свою квартиру, яку придбала в іпотеку, хоча всі думали, що вона її знімає. Одного разу її колега Петро, який орендував квартиру, попросив тимчасово пожити у неї, коли його господиня вирішила продати апартаменти. Згодом він запропонував жити разом і оплачувати кімнату.

Під час ювілею дідуся, на якому вони були разом, дідусь оголосив, що заповість свою квартиру тій внучці, яка першою вийде заміж. Після цього Петро запропонував Віці одружитися. Вони тихо розписалися і продовжували жити разом як сім’я.

Після тривалої хвороби дідусь помер, залишивши квартиру Віці, згідно зі своєю обіцянкою.

Родина обурилася і відвернулася від неї, але їй було байдуже — вона виконала волю дідуся, створила сім’ю і очікувала дитину.

КІНЕЦЬ.