Я працюю в офісі лише рік, але вже встиг завести друга. Його звуть Євген.

Ми зазвичай спілкувалися під час перерв. Він часто ділився зі мною деталями свого життя. У нього була дівчина Марія, яку я кілька разів бачив, коли вона приносила йому обід або просто заходила провідати під час обідньої перерви.

Дівчина справляла враження дуже милої, доброї та турботливої людини. Вона була весела й уважна, і я навіть трохи заздрив йому.

Хотілося й собі мати таку леді поруч, яка б зустрічала вдома теплими жіночими обіймами.

Одного разу Євген здивував мене, простягнувши запрошення на весілля. Я щиро порадів за нього, адже це був серйозний і важливий крок. Сім’я — це справа не жартівлива.

Настав день весілля. Я стояв серед гостей, очікуючи на нареченого. Розглядаючи присутніх, я помітив наречену у її розкішній білій сукні. Вона виглядала справжньою принцесою.

Та моя увага зупинилася на іншій дівчині, яка була її копією, але навіть гарнішою. Виявилося, що це її сестра-близнючка. Я одразу подумав, що запрошу її на танець, бо виглядала вона дуже чарівно.

Однак дівчина здавалася надзвичайно схвильованою, постійно протирала руки і оглядалася навколо. Згодом вона підійшла до нареченої, і вони відійшли в бік для розмови.

Про щось перешіптуючись, сестри виглядали стривоженими. Потім раптом сіли в машину й поїхали. Наречена втекла з весілля, і свято скасували.

Я навіть не зрозумів, що сталося.

Євген не з’являвся на роботі кілька днів. А коли повернувся, розповів мені всю правду. Виявилося, що напередодні весілля він напився і, втративши здоровий глузд, зателефонував сестрі нареченої.

Він сказав їй, що вона виглядає навіть краще за свою сестру, і запропонував… замінити наречену. Мовляв, ніхто нічого не помітить.

Такий необдуманий вчинок зруйнував не лише весілля, але й стосунки.

КІНЕЦЬ.