Ми з дружиною чудово розуміємо один одного, і я не можу уявити на її місці нікого іншого. Наші стосунки комфортні та люблячі, за винятком однієї проблеми: моєї мами. На жаль, моя мати не любить мою дружину і демонструє своє ставлення до неї кожного разу, коли приходить до нас в гості. Я кілька разів говорив з матір’ю, щоб вона залишила мою дружину в спокої, але мої слова, здається, падають на глухі вуха.

Під час останнього візиту матір поскаржилася, що Наталка купила не ті шкарпетки, які та їй замовила. Я не розумію, чому це така велика проблема, і несправедливо змушувати мою дружину плакати через таку дрібницю. Моя сестра, до якої мама прислухається, не змогла на неї вплинути, оскільки вона також не любить мою дружину. Я не розумію, чому моя сім’я не може підтримати мій вибір.

Як вихід, дружина запропонувала винаймати квартиру в іншій частині міста, якомога далі від моїх родичів. Після деяких роздумів я погодився. Однак переживаю, що переїзд може не розв’язати наші проблеми повністю. Чи не зіткнемося ми з новими конфліктами в нашому новому районі? До того ж ми почали шукати квартиру, яка б відповідала нашим потребам, що виявилося непростим завданням.

Якось я розмовляв з другом, який працює в банку, і поскаржився йому на наші труднощі з пошуком нової квартири. На мій подив, він припустив, що молоді пари можуть скористатися вигідною пропозицією купити власну квартиру з низькою відсотковою ставкою. Ми з дружиною обговорили цю пропозицію і вирішили спробувати. Ми шукали квартиру в іншому районі й врешті-решт знайшли просторе двокімнатне помешкання за розумною ціною.

Своє рішення про купівлю квартири ми залишили при собі, оскільки не хотіли мати справу з можливими конфліктами або слухати думку моєї матері чи сестри. Після оформлення всіх необхідних документів переїхали, хоча квартира потребувала ремонту. Ми не могли дозволити собі зробити весь ремонт одразу, враховуючи, що у нас був кредит, який потрібно було виплачувати.

Коли моя мати зателефонувала, щоб поцікавитися нашим місцеперебуванням і вимагала адресу, я не сказав їй, що ми купили квартиру. Замість цього повідомив, що ми ще не заселилися і що там немає на що дивитися. Я не хотів потім мати справу з її докорами за те, що не спитав її думки перед тим, як прийняти важливе рішення.

Хтось може вважати мене грубим за те, що я приховав цю новину від своєї сім’ї, але я не хочу, щоб вони втручалися в наше життя і створювали непотрібні конфлікти. Коли вони намагаються спровокувати суперечки між мною та Наталкою, я відчуваю, що маю право тримати їх якомога далі від цього.

КІНЕЦЬ.