Нещодавно я ненавмисно викликала подив у своєї свекрухи Світлани Геннадіївни. Вона несподівано відвідала нас і була вражена, побачивши, що мій чоловік та наш 12-річний син допомагають по господарству.

З самого початку нашого шлюбу ми з моїм чоловіком Антоном домовилися про поділ як домашніх, так і професійних обов’язків, відмовившись від традиційних ґендерних ролей.

Такий підхід полегшив нам життя, особливо під час моєї декретної відпустки.

Ми по черзі займалися домашніми справами та доглядом за дитиною, що дозволило мені повернутися до роботи без зайвого стресу.

Світлана Геннадіївна, яка живе за кілька годин їзди від нас, відвідувала нас нечасто. Вона намагалася утвердити свій вплив на мене на початку нашого шлюбу , але я чинила опір, цінуючи незалежність і рівноправне партнерство.

Цей її візит співпав із нашим днем прибирання. Мій чоловік чистив плиту, а наш син пилососив.

Її реакцією були подив і несхвалення. Вона розглядала їхню допомогу як приниження їхньої мужності , але я назвала цю точку зору застарілою.

Незважаючи на її дискомфорт, ми тепло зустріли її і навіть пригостили млинцями, які спекли мій чоловік та син.

Ідучи, вона висловила своє несхвалення нашого сімейного життя, але я твердо стояла на своєму переконанні, що поділ обов’язків – це нормально та корисно для всієї родини.

Я сподіваюся, що досвід того дня змінить її думку, можливо, змусить її цінувати свою молодшу невістку, яка досі сама справлялася з усіма домашніми справами.