Після декрету я відразу вийшла працювати, адже у мене була хороша робота і хороша зарплата. Але, разом з тим, був дуже щільний графік. Ми працювали з ранку до вечора, але начальник міг часто зателефонувати у вихідні дні або пізно ввечері, або просив залишитися після робочого дня, щоб оформити якісь звіти.

Звичайно, додатковий робочий час оплачувалося у нас дуже добре, але часу на сім’ю залишалося зовсім мало, а у мене ще й дитина маленька; добре, що мама моя живе недалеко і завжди нас з дитиною виручає; але все ж я мама і повинна багато часу проводити з дитиною.

Але і відмови начальник не сприймає; він говорить, що у мене робота дуже відповідальна і я повинна бути готовою до того, що в будь-який момент потрібно вийти на роботу. Іноді нас просили навіть далеко не їхати, адже ми можемо бути необхідними на своєму робочому місці.

Загалом, довелося підлаштовувати своє життя під роботу, адже вона коштувала того, в плані фінансів. Але якось мені чоловік сказав, що мені потрібно міняти роботу. Роман розумів, що мені важко, що дитина рідко бачить маму і що роботи в моєму житті стало вже забагато.

Роман сказав, що буде краще для всіх, якщо я звільнюся і буду шукати собі іншу роботу, нехай і з меншою зарплатою, але зі зручним графіком для себе. Ми живемо в моїй квартирі, яка була у мене ще до шлюбу; у чоловіка є автомобіль, він непогано заробляє, тому, поки я буду шукати роботу, нам вистачить на життя. Я добре подумала і погодилася з чоловіком. Відразу як я звільнилася, стала посилати всюди резюме.

І Роман просив мене вибрати те, що мені подобається, за першу-ліпшу роботу не братися, адже голодними ми не сидимо. І я стала шукати краще робоче місце.

Але зараз багато фірм переживають не найкращі часи, тому хороших вакансій не так багато, але у мене хороше резюме, я знаю кілька мов, тому була впевнена, що знайду гарну роботу, просто потрібно трішки почекати. А одного разу під вечір, коли чоловік ще не прийшов з роботи, зайшла до нас його мама.

Ми попили чай, а потім вона каже: – Ти вже вдома три місяці сидиш. Мій син працює, йому важко одному сім’ю годувати. Якщо у тебе є совість, то навіть кур’єром йди працювати, аби копійку заробити.

Мій син не віл, щоб все тягнути на собі. Я навіть не знала, що мені сказати. Свекруха мовчки одяглася і пішла. Коли чоловік повернувся, я сказала, що так не можна. Він скаржиться мамі, що я не працюю, але ж сам просив, щоб я звільнилася з роботи.

Виявляється, чоловік нічого не знав. Він мовчки встав і, навіть не повечерявши, поїхав до мами. Увечері повернувся з квітами і сказав, що така дружина, як я – справжнє щастя. Він маму свою дуже любить і поважає, але ніколи не дозволить, щоб хтось втручався в нашу сімейне життя.

Не знаю, що він мамі сказав, але ми зараз з нею дуже добре спілкуємося; про той день ніхто і не згадує ніколи, обходимо цю тему в розмовах.

Я зараз працюю бухгалтером маленької фірми, яка знаходиться недалеко від нашого будинку. Заробляю 6 тисяч гривень, але завжди поруч з донькою, а чоловіка завжди чекає смачна домашня їжа. Я змінила роботу, і змінилося життя. Не завжди потрібно ставити гроші на перше місце.

КІНЕЦЬ.