Петро розлучився з дружиною. Тепер вже колишня дружина, жінка владна і прихильниця здорового способу життя. Якось відразу після весілля вона почала керувати життям Петра. Він і сам не помітив, як рибалка, футбол і солоне caлo пішли з його життя.

Починалася гроза. Петро стояв посеред кухні і вирішував, що ж поїсти. Згадав про свою улюблену в студентські роки страву – яєчню.

Дістав caлo з прожилками, тоненько нарізав, поклав на розігріту сковороду. Caло заскворчало і вигнулось дугою. Петро перевернув caлo і висипав туди ж нарізану цибулю. По квартирі розлився аромат смаженої цибулі. Туди ж тонко нарізані помідори. І тільки помідори обм’якнули, розбив три яйця.

Закрив кришкою якраз в той момент, коли на вулиці грuмнув грім. “Ех, добре-то як. – подумав Петро, ​​- Гроза, як музика розлучення”.

Що він бачив у сімейному житті? За дванадцять років дітей так і не народили. Дружина якось примудрилася зробити його підкаблучником. Раптом зникли друзі, зате з’явилися в квартирі численні подружки дружини. Петро навіть намагався залицятися до декількох жінок, але швидко зрозумів, що вони ще гipші ніж дружина. Тому він подумав, що телевізор краще.І дожився до того, що телевізор став кращим другом.

Тепер все змінитися. Завтра на риболовлю. А-а-а, ні, треба ж вудки купити. Добре, з ранку за вудками, а ввечері в баньку. Подивитися треба розклад матчів, і на футбол обов’язково сходити.

Яєчня приготувалася. Петро розстелив газетку, відрізав товстіший шматок хліба, дістав з холодильника зелену цибулю. І як королеву поставив на стіл сковороду з яєчнею. Подумав трохи і зі словами, “гуляти так гуляти”, дістав з холодильника nляшkу ropiлku.

Відкрив кришку сковороди, налив у склянку rоpiлku, і знову гуркіт грому. Грім затих, в двері подзвонили.

Петро з небажанням поставив вже піднятий стакан. Другий дзвінок у двері, Петро пішов відкривати.

За дверима стояла дружина з двома пакетами. Вона рішуче відчинила ліктем навстіж двері і переступила поріг:

– Чим у тебе так пахне? – невдоволено відвернувши ніс, запитала дружина. – Я тут подумала, ти людина неодружена, я теж розлучена. Тобі, напевно, koxaнка потрібна. Я як раз підходжу.

Петро глянув на годинник, на свободі він гуляв сім годині тридцять вісім хвилин.

КІНЕЦЬ.