На весіллі, доки гості святкували, Юлія та Анатолій поспішали на потяг у медовий місяць. Вони обрали відокремлену базу відпочинку далеко від звичної міської метушні.

Квитки їм, до речі, подарувала мати Анатолія, і вони передчували романтичний відпочинок. Першого ранку їх сон перервав стукіт.

Відчинивши двері, Анатолій побачив сестру Олю та її чоловіка з багажем. Анатолій був приголомшений, дізнавшись, що мама задля економії забронювала один будинок на дві пари. У його сестри Олі не було медового місяця, тож це був їхній спільний весільний подарунок.

Розчарування Анатолія було не описати словами. У його нібито відокремленому куточку з’явилися непрохані гості, які самі не очікували його там побачити.

Коли Оля попросила Юлю приготувати їм із чоловіком їжу, напруга зросла. Анатолій зателефонував мамі, а та відстояла своє рішення, наголосивши на фінансовій вигоді від такої угоди.

Відчувши себе в пастці, молодята почали робити щоденні екскурсії, щоб хоча б на якийсь час уникнути Олі та її чоловіка, які виявилися занадто галасливими і заважали їм відпочивати. У пошуках спокою Анатолій та Юля зняли номер у готелі.

Коли вони нарешті зустріли Олю на вокзалі, вона поскаржилася на їхню відсутність, мовляв, через них вона провела всю відпустку, стоячи біля плити; невістка ж «втекла» від цих обов’язків…

На це молоді не звернули уваги, а вдома їх зустріла мати Анатолія. Подружжя висловило своє розчарування, наголосивши на важливості усамітнення в медовий місяць, але хіба це хвилювало маму Анатолія?!

Ні краплі. Після такого медового місяця подружжя вирішило більше не приймати подарунки у вигляді путівок.

КІНЕЦЬ.