Перше, що мені прийшло в голову, побачивши в неділю сина, що він таки зробив те, про що я чоловіку розказувала – знайшов собі іншу, здорову жінку. Ну цього слід було очікувати, бо таких слабких жоден чоловік терпіти не буде. А я і свасі намагалася донести, що з такими, як її дочка – “ту мі болі, ту мі колі”, ніхто панькатися не буде. Теж мені ца-ца. З дитям весь час няня, а Ірина як не по масажах, то казна де літає
Перше, що мені прийшло в голову, побачивши в неділю сина, що він таки зробив те, про що я чоловіку розказувала – знайшов собі іншу, здорову жінку. Ну цього слід було очікувати, бо таких слабких жоден чоловік терпіти не буде.
Свою дружину наш Денис після весілля привів в свою квартиру. Від мене це хвилин десять ходу, але я їм візитами не докучала. Мої свати також близенько живуть.
Денис з Іриною в одну школу навіть ходили, тільки вона на чотири роки молодша.
Все почалось з того часу, як тільки Ірина повідомила усім, що при надії.
На роботі вона пропрацювала десь місяців зо три і все, розрахувалася, бо їй важко, і нема чого горбатитись в такому стані.
Ой, ну сильно вона горбатилась працюючи бухгалтером…
Я думала, Денис якось на Ірину вплине, але ні, він казав, що дитина важливіше за роботу, а він їх і сам всім забезпечить.
Ходила моя невістка всі дев’ять місяців, як кришталева ваза, а після появи на світ донечки, так взагалі поводилась, як королева.
Я одного разу почула, це нашій Ангелінці ще й пів рочку не було, що Ірина шукає няню.
То мене вона до онучки не підпускала, та що казати мене, вона і рідну маму не підпускала. Почала по якихось сайтах, чи як це називається, анкети перечитувати. Ну велика пані, я вам кажу.
Все їй щось було не так. Коли б не подзвонила до сина, Ірина відпочиває, а з Ангелінкою няня.
Я вже і до свахи телефонувала, казала, що з такими кволими жінками чоловіки довго не панькаються. Сваха у відповідь лише сміялася.
– Свахо, та то молодь, нехай роблять, що хочуть. Не лізьте і не пхайтеся до них.
Ну, раз їй все підходить, то нехай роблять, що хочуть.
На даний час нашій Ангелінці рік і вісім місяців. З нею і надалі няня, Ірина ж як не на масажі ходить, то по лікарях літає. Але що мене здивувало найбільше, так це те, що в неділю, коли я зустріла сина, він був надто щасливий і кудись поспішав.
Ось я і припустила, що скоріш за все, в нього інша з’явилася.
І ви знаєте, я б цьому була тільки рада, бо ця Ірина має мого сина ні за що.
Так, шкода мені, бо Ангелінці потрібен тато, але Ірина сама буде винна в такому його ставленні.
Я ще раз повторюсь, чоловіки люблять і тримаються здорових жінок, а не тих: “тут мі колі, тут мі болі”…
Ну хіба я не права?