Ніна працювала лікарем-офтальмологом і була професіоналом своєї справи. Вона уважно ставилась до пацієнтів і багато кому допомогла відновити чи зберегти зір.

Цього тижня давня подруга запросила її до себе на весілля. Леся мешкала в іншому місті й вони давно не бачились. Ніна скучила за подругою, тому із радістю прийняла запрошення. Вони дружили ще зі шкільних років, але потім доля їх розвела. Ніна вступила до медичного університету й переїхала до столиці, а Леся залишилась у рідному місті. Та все одно вони залишились друзями.

Ніна сіла в автобус, але на пів дорозі виникла якась несправність і він не зміг їхати далі. Потрібно було зачекати, доки водій розбереться у чому проблема. Та жінка поспішала, тому не стала чекати й вирушила до найближчої автостанції самостійно.

В дорозі її застала сильна злива, Ніна не мала при собі парасолі, ще й мобільний так недоречно розрядився. Вона й не счулась, як заблукала. Наскрізь промокла , наважилась постукати у двері чужого помешкання, що знаходилось недалеко від дороги. Двері відчинив чоловік. Вона розказала, що її привело у такий час і яка історія з нею трапилась.

Запитала чи не можна від нього зателефонувати. Чоловік запросив неждану гостю до вітальні й дав свій мобільний. Доки вона розмовляла телефоном, господар заварив чай та запропонував пересидіти зливу в нього й трохи підсохнути. Ніна з радістю погодилась. Вони пили гарячий чай, як раптом їх бесіду перервав голос дівчинки з сусідньої кімнати. Це була донька Олексія.

Батько пішов і за хвилину привів Василинку за руку до вітальні.

– Це моя донька. Вона щойно прокинулась і трохи злякалась, бо не знала чи я є поруч. Два роки тому вона почала втрачати зір і зараз майже нічого не бачить. Я намагаюсь бути завжди поряд,- із сумом в очах пояснив Олексій.

– А що лікарі кажуть?

– Сказали, що треба оперувати. Але я не маю стільки коштів, щоб оплатити операцію.

Перше, про що подумала Ніна, це те, що не просто так доля привела її в цей дім. Неполадки з транспортом і злива – не проста випадковість, а можливість допомогти дитині.

– Я лікар-офтальмолог у столичній клініці. Покажіть, будь ласка, медичну картку дівчинки.

Батько приніс картку, а лікар її уважно переглянула.

– Я можу вам допомогти й зробити операцію Василинці.,- несподівано заявила Ніна.

Цей випадок ще раз підтверджує, що нічого не трапляється просто так. Жінка провела успішну операцію і до дівчинки повернувся зір.

КІНЕЦЬ.