Переживаючи складний період у житті, я опинилася в ізоляції, шукаючи поради для майбутнього своєї дитини та свого власного. Після шести років шлюбу та народження сина зрада мого чоловіка Арсенія зруйнувала нашу сім’ю.

Його рішення піти, підкріплене впливом іншої жінки, не залишило в мене жодних ілюзій щодо примирення. Я не благала Арсенія залишитися, знаючи, що його рішення вже ухвалено.

Натомість я зіткнулася з суворою реальністю: мені довелося покинути наш будинок, позбавлений спільного майна завдяки далекоглядності та

зв’язкам Арсенія. Тепер, будучи безробітною та бездомною, я була змушена забезпечити свого сина, але Арсеній холодно відкинув моє прохання тимчасово подбати про нашу дитину, поки я стану на ноги.

Зараз без підтримки сім’ї та друзів я втрачена.

Арсеній, багатий і забезпечений, відкидає батьківські турботи, звинувачуючи мене у зневазі. Родичі теж відвернулися, радіючи моїй біді, а не пропонуючи допомогу.

Незважаючи на всі ці проблеми, моя головна мета – забезпечити майбутнє для мене та мого сина. Байдужість Арсенія до нашої дитини викликає в мене глибокий подив і боляче ранить.

Він навіть паплюжить мою репутацію, представляючи мене як непридатну матір, незважаючи на всі мої зусилля,спрямовані на те, щоб наш син був щасливий і нічого не потребував.

Подальший шлях незрозумілий. Друзі пропонують переїхати за кордон, щоб почати все з чистого аркуша, але ця перспектива лякає.

Я запитую, як впоратися з цим випробуванням, і шукаю хоч якусь подобу надії чи керівництва в ці важкі часи.

Я буду дуже рада, якщо ви допоможете мені порадою. Невже одинокій матері не світить нічого крім кількох робіт і безсонних ночей за роботою?

КІНЕЦЬ.