Квартира Ганни гуділа від передвесільного хвилю вання. Там були її друзі, сестра, родичі та мати, вони метушилися і готувалися до великого свята.

Поки перукар укладав Ганні волосся, а візажист наносила їй макіяж, наречена нервувала через церемонію.

Вона ретельно все організувала і сподівалася, що весілля буде ідеальним.

Коли всі розійшлися у своїх справах, до кімнати зайшла мати Ганни, стискаючи в тремтячих руках конверт.

Вона виглядала так, ніби збиралася заnлакати.

– Мамо, ти в порядку?

Що трапилося? – стурбовано спитала Ганна.

– Будь ласка, прочитай це, – сказала мати, простягаючи дочці конверт.

Ганна відкрила його та прочитала листа всередині.

Це було від батька, якого не стало.

Він написав, що шkодує, що не зможе бути поруч із донькою в її особливий день, але хотів би дати їй кілька порад щодо її майбутнього шлюбу.

«Завжди поважайте один одного з Орестом», – писав він, – «ідіть на компроміси.

Гроші у сім’ї не головне».

Ганна розnлакалася, але втішилася тим, що отримала благословення батька.

Пізніше Орест теж прочитав лист і розплакався.

Потім мати Ганни подарувала парі подарунок, приготовлений батьком Ганни: ключі від нової квартири Ганни.

Всі тоді дуже хотіли, щоб батько Ганни був там поряд з ними, щоб добре відсвяткувати, але, мабуть, не судилося.

КІНЕЦЬ.