Справа в тому, що моя свекруха вийшла заміж вдруге, і чоловік у неї був набагато молодший за неї. Тому у неї своїх турбот вистачало. І нарешті, через десять років до мене прийшло усвідомлення того, що крім мене, ніхто мені не допоможе. Після чергових побоїв чоловіка, я все-таки зважилася подати на розлучення.

За це моя свекруха сильно на мене образилася. Сказала, що син зовсім пропаде без сім’ї. І вона не помилялася. Незабаром все так і сталося. Чоловіче мій напився і в мороз заснув прямо на вулиці.

Його знайшли вранці, коли вже нічого не можна було зробити. Від горя свекруха злягла, і померла. І раптом виявилося, що будинок вона свій за заповітом залишила мені. За що я їй дуже вдячна, адже у нас з’явилося своє житло. Мій свекор знав нашу історію.

І після смерті дружини відвідував нас. Він допомагав нам по господарству, грав з дітьми. Був дуже добрий до нас. І через два роки він зробив мені пропозицію. Мені він теж дуже подобався. Але щоб подумали люди? Ми ж все-таки жили в селі, де всі один одного знають. І цей вчинок вони б точно не схвалили.

Все-таки погодьтеся, що коли свекор одружується на невістці — це не сама стандартна ситуація. Але головне, що мої діти мене підтримували в цьому питанні і готові були почати нове життя. Тому, ми продали будинок в селі і поїхали на батьківщину до мого нового чоловіка. Вперше за стільки років я дуже щаслива, чоловік носить мене на руках, любить моїх дітей, працює і забезпечує всю сім’ю.

КІНЕЦЬ.