Юля повідомила Павла про свою вагітність під час телефонної розмови, і вони домовилися зустрітися увечері того ж дня та обговорити свої подальші плани.

Поки Юля працювала над курсовим, Павло думав про свою дружину, яка хотіла всиновити дитину. Вагітність Юлі здивувала Павла, викликавши в нього суперечливі емоції.

Юля наполягала на тому, що йому час уникати дружини, але Павло попросив дати йому можливість спокійно обміркувати ситуацію.

Пізніше, вдома, Павло відмовився від пропозиції дружини про усиновлення, чим викликав подив у неї, адже, здавалося, все вже було вирішено. Павло запевнив Юлю, що вони разом виховують дитину, чим приніс їй безмірну радість та задоволення.

У міру наближення терміну пологів між Юлею і Павлом стали виникати конфлікти на ґрунті його сімейного статусу, а за тиждень до пологів чоловік зник.

Юля народила дочку зі страхом, що вона не впорається з дитиною сама. Пригнічена своїм становищем, вона відмовилася від дитини, але малу врятували дідусь та бабуся, які дізналися про ситуацію своєї доньки та наполягли на тому, щоб забрати онуку додому.

Завдяки їхній підтримці Юля прийняла дитину, назвавши її Надією, і сім’я об’єдналася навколо неї в коханні та розумінні. Недаремно кажуть, що діти – квіти життя. Вони ніколи не можуть бути проблемою, адже саме в них полягає весь сенс людського життя.

КІНЕЦЬ.