Павло помітно хвилювався, скоро повинна розпочатися церемонія реєстрації, а нареченої все немає. Він набрав номер майбутньої дружини. – Оля, ну ти де?! – вигукнув він. – Затори по місту великі, – пояснила дівчина. – За хвилинку будемо. Оля з’явилася майже перед тим, як оголосили їхню чергу. І ось молодята стоять посеред ошатної зали. – Прошу вас підтвердити, чи є ваше рішення стати подружжям взаємним? – запитала співробітниця ЗАГСу. – Прошу відповісти вас, наречена. – Ні! – чітко і голосно відповіла Оля. – Як “ні”? – здивувався наречений. Але Павло навіть уявити не міг, чому Оля передумала виходити за нього заміж

 

Алла дуже заздрила щасливій нареченій. Вона так хотіла опинитись на її місці! Купити чудову білу сукню, мило посміхатися сотні гостей і крутити на пальчику тонке колечко із симпатичним камінчиком.

Ось тільки Павло якось не поспішав робити їй пропозицію. Вони вже як півроку з’їхалися і взагалі жили як повноцінне подружжя, але головні для будь-якої дівчини слова, з його вуст так і не прозвучали.

Дівчина і так йому натякала і сяк… Але чоловік лише активно зображував нерозуміння, перекладаючи кожен такий натяк на жарт.

А сьогодні в Алли скінчився терпець, і вона вирішила прямо заявити чоловікові про свої бажання.

– Знаєш, а я теж хочу опинитися на цьому місці, – сказала дівчина, кивнувши погляд у бік нареченої, як танцювала поряд. – Ми, на мою думку, вже досить добре один одного знаємо. Чи не час нам узаконити стосунки та задуматися про дітей?

– Ти це серйозно? – після хвилинного мовчання промовив Павло. Він оглянув свою супутницю оцінюючим поглядом і сказав: – Тобі не здається, що ти себе переоцінюєш?

– В якому сенсі? – Миттєво напружилася Алла. Аж надто їй не сподобався тон чоловіка. Та й слова знатно хвилювали.

– Та в прямому, – Павло знизав плечима і спрямував свій погляд у зал. – Я вже шкодую, що покликав тебе із собою. Якби не твоє безглузде бажання, ми б ще якийсь час провели разом.

– Якийсь час? Ти зараз взагалі, про що? Хіба ми не любимо одне одного? Чи не це ти мені казав щовечора?

– Так, як же з тобою складно… Значить так, слухай мене уважно, я скажу один раз і більше не повторюватиму. Жодних нас з тобою не існує. Є звичайні товарно-грошові відносини, я тебе забезпечую, а ти відповідаєш мені, смачною їжею та порядком у домі. Так, я ніколи не казав, що люблю тебе. Я казав, що ти мені подобаєшся й тільки.

– Павло, це що, жарт? У такому разі, він не смішний, – ледве стримуючи сльози, промовила дівчина. – Може, ходімо додому? Поговоримо, обговоримо все це…

– Нема чого тут обговорювати, – відрізав Павло. – Ти на себе в дзеркало подивися! Хто таку заміж візьме? Стільки красунь довкола!

– Павло!

– Тихо! На нас уже люди дивляться, – сказав чоловік. – Вчися ясно оцінювати свої шанси, люба.

Алла, більше не бажаючи вислуховувати такі речі від коханої людини, вибігла із зали, по дорозі штовхнувши наречену. Дівчині здавалося, що кожен гість дивиться на неї з насмішкою. Сльози застилали їй очі, вона майже не розбирала дороги. Вона хотіла одного – втекти! Сховатись і забути про сьогоднішнє…

**********************

– Що, на твоєму Павлу світло клином зійшлося? – невдоволено поцікавилася Олена, заварюючи подрузі запашний трав’яний чай. – Він же не єдиний чоловік у світі! Знайдеш собі іншого!

– Кому я потрібна така? – схлипуючи, сказала Алаа. – Ти не розумієш … Сама красуня! Навколо тебе чоловіки постійно в’ються! А я… Павло…

– Павло твій справжнісінький … – Дівчина замовчала, стримуючи вирази, що просяться зсередини. – Так себе повезти! Ну нічого, йому це ще відгукнеться! І не розкисай! Не подобається власна зовнішність? Так змінися! Хоч я й не вважаю, що тобі це потрібне. А що тобі дійсно необхідно, то це покращити свою самооцінку! І покажи цьому Павлу, кого він втратив!

– Поквитатися? Цікава ідея…

************************

Наречена байдуже спостерігала за персоналом, що метушливо бігає, найнятих на шикарну виїзну церемонію. Збоку здавалося, що дівчині зовсім начхати на все, що відбувається. Ефектна блондинка, при повному параді, чекала свого часу. Вона не хвилювалася, не переживала, не комкала сукню, вичікуючи млосні хвилини. Загалом, на думку співробітників, поводилася вкрай дивно.

Зрештою, за нареченою прийшли. Ось тут на обличчі дівчини з’явилися емоції. Передчуття, задоволення і тому, нотки зловтіхи.

– Давайте поквапимося, щасливий наречений хоче побачити свою другу половинку, – блискаючи білою усмішкою, сказала жінка. – Скажу вам по секрету, Павло страшенно переживає! Ох, вже ці чоловіки! Давайте не випробовуватимемо його на міцність, добре?

– Ходімо, – усміхнулася у відповідь дівчина.

– Я чекала на цей момент дуже довго. І я впевнена, що цей день Павло надовго запам’ятає. На все життя.

– У мене від цієї дівчини мурашки бігають, – пошепки сказала одна з найнятих співробітниць. – Вона така дивна! Ми їй показує різні варіанти оформлення, а вона глянула і порадила не економити. Мовляв, весілля має бути грандіозним.

– Та годі тобі, яких наречених ми тільки не бачили, – хмикнула її колега. – Вона ще не дивна.

*********************

– Перед початком реєстрації прошу вас ще раз підтвердити, чи є ваше рішення стати подружжям, створити сім’ю щирим, взаємним та вільним, – натхненно говорила реєстратор. – Прошу відповісти, наречена.

– НІ, – чітко і голосно відповіла наречена, змусивши гостей синхронно ахнути.

– Прошу відповісти… Зачекайте… – жінка широко розплющила очі, дивлячись на непристойно задоволену дівчину. – Я запитала…

– Я чула, що ви запитали, – усміхнулася наречена, жбурляючи ретельно зібраний букет на землю.

– І моя відповідь – ні! Колись давно, – звернулася вона до розгубленого нареченого, – п’ять років тому, якщо точно, ти заявив, що я не підходжу на роль твоєї дружини. Що не можеш згадати? А ми ж півроку разом прожили. Так, я дуже змінилася, все заради цього солодкого моменту. Мені хотілося поквитатися з тобою так, як це зробив зі мною ти!

Ось зараз Алла була дуже задоволена. Павло влетів на величезні гроші, виконуючи всі її примхи щодо церемонії. Він осоромлений перед двома сотнями гостей, більшість з яких займають не останнє місце в їхньому місті. Так йому і треба!

Аллі знадобилося три роки, щоб повністю змінитись. Вона навіть ім’я змінила на Ольгу, аби Павло не провів паралелі з колишньою дівчиною. І він клюнув. А найчудовіше – що він справді закохався.

Олена, що спостерігала за цією виставою з далеку, лише засмучено похитала головою. Подруга все ж таки це зробила… Даремно. Це дуже жорстоко! Так, Павло тоді вчинив дуже некрасиво, але навіть він не заслужив на подібне!

Даремно Олена порадила подрузі кардинально змінитись. Ой, даремно…

КІНЕЦЬ.