Сьогодні у мене було призначено відвідування лікаря на пізній час. Зараз я уже на восьмому місяці вагітності та мені вже важко пересуватися. Того вечора я їхала додому в маршрутці. Коли зайшла в транспорт, то помітила, що вільних місць немає. Чоловіки удавали, що мене не бачать та не поспішали поступатися місцем. Відразу біля в ходу в маршрутку сидів молодий чоловік та дивився у вікно, він перший мене побачив та відразу відвернувся до вікна.

Так я проїхала одну зупинку. На наступній зупинці зайшла жінка з пакетами, а в руках тримала десяток яєць. Вона поглянула на мене, потім на мій живіт, потім на пасажирів. Її дуже здивувало те, що мені ніхто не поступився місцем у транспорті, тоді жіночка голосно звернулася до пасажирів:

– Шановні пасажири, дайте вагітній жінці сісти!

Чоловіки й далі удавали, що не чують та спокійнісінько їхали собі далі. А решта пасажирів уважно дивилися на нас, очікуючи, що ж буде далі. Та жінка не збиралася здаватися та перемикнула свою увагу на хлопця, який сидів до нас найближче:

– А Ви, молодий чоловік, не збираєтеся поступитися місцем вагітній жінці?!

Пасажир в’яло повернув до нас свою голову та ліниво сказав:

– Я ще не доїхав до своєї зупинки, ось коли доїду, то встану та вона зможе присісти на моє місце.

Жінку з яйцями це розізлило та вона вирішила діяти рішуче.

– Значить, ти вже доїхав, – сказала вона та перевернула на нахабного пасажира увесь лоток яєць.

Яйця порозбивалися, розтеклися по голові та одязі того молодого чоловіка. Він оскаженів та хотів уже кинутися на жінку та її закрив собою інший пасажир. Цей нахаба й дійсно вийшов на наступній зупинці та я змогла нарешті присісти на його місце. Пасажири маршрутки почали плескати жіночці з яйцями.

– Не потрібно, – відповіла пасажирка, – я зробила те, на що вам не вистачило сміливості. Буде надалі знати, що вагітним жінкам потрібно поступатися місцем.

КІНЕЦЬ.