У Марини був ювілей. У призначену годину гості зібралися у ресторані. Ювілярку прийшли привітати друзі, родичі. Було багато подарунків та квітів. – Мамо, у нас із татом є ще один подарунок для тебе, – повідомила Катя, коли гості зібралися. – Це який же? – усміхнулася Марина. – Дехто дуже захотів особисто привітати тебе, – додав чоловік Марини. – І хто ж це? – Марина навіть і не здогадувалася, хто це може бути. Раптом, двері ресторану відкрилися, і у святкову залу увійшла якась жінка. Марина глянула на несподівану гостю, і очам своїм не повірила
– Як із подружками погуляли? – Ой, чудово! – із захопленням промовила Катя. – Спочатку у кафе посиділи, потім у клуб сходили. – Я чула, що ти пізно повернулася, – […]
– Володю, як тут заспокоїтися взагалі! Мама на той світ пішла, і навіть вбиральні мені у спадок не залишила! Ти можеш собі уявити, що Світлана заграбастала собі всю материну спадщину
– Пішла геть, щоб я тебе більше ніколи не бачила! – Валя кинула в сестру перше, що потрапило під руку. У Світлану полетів кухоль, жінка встигла сховатись за стіл, після […]
— Ось і справи, – усміхається подруга пенсіонерки. – Отримай, бабцю, двох онуків. Ти як хочеш, а з семирічною дитиною теж якось треба займатися. Не буде вона в кутку сидіти весь день тихенько. — Саме так! Дівчинка слухняна й активна, то одне їй, то інше, то їй нудно, то вона хоче їсти, але не це, а інше: «Бабусю, зроби». Ну яка я, до біса, бабуся? І потім, то з одним сидіти, а то з двома. Різниця величезна. Тамара Максимівна витримала два дні, а потім сказала Олесі, що сидіти вона згодна тільки зі своїм онуком, на своїй території
Син Тамари Максимівни 4 роки тому одружився з жінкою у якої вже була дитина. У нього перший шлюб, у неї – другий. Доньці невістки Ірочці було на той момент два […]
— Я ж не знала, що вони такі… — І знати не треба було. Ти просто повелася як дурна дівчинка… — Він обіцяв, що ми одружимося… — Коли? Десять років тому? Ти нормальна, взагалі? Вибач, але не можна ж бути такою дурепою! Та ти бігти повинна була, коли тебе змусили дитини позбутися! Я тоді тобі казала, але ти ж мене не слухала! І ось результат… Найприкріше: ти ж тепер нічого не доведеш. Ні копійки в них не вирвеш
Дзвінок у двері пролунав, коли Ольга вже лягла спати… Навіть задрімала… — Кого це принесло серед ночі? – подумала жінка з роздратуванням і, накинувши халат, пішла відчиняти… На порозі стояла […]
— Що, припекло? Одразу бабусю згадали, – сказала вона. — Усього на два тижні, – почала розповідати Аліна, вирішивши, що якщо відмовить, то всі плани заваляться, доведеться розвернутися і піти з сином. — А синок мій як там? – запитала єхидно Василина. — Працює. — Ну-ну, чула, нажилися вже, розбіглися… — Ну, так залишається Микита чи ні? – Аліна вже готова була після такого прийому повернутися на зупинку і чекати попутку. — Заходьте, – господиня відчинила хвіртку, пропускаючи гостей
— Відрядження на два тижні, ці курси обов’язкові для всіх, тож вирішуй, Аліно: або… або… Заступник директора Інна Ігорівна дивиться крізь окуляри на співробітницю, чекаючи відповіді. Аліна знає, що так […]
— Господарочка, – зняв він кепку, – у вас не буде коси? А то до хати не пройти ніяк, заросло все. — А навіщо вам до хати? – кинувши на чоловіка крижаний погляд, запитала Ксенія, – ви хто такий? — Я, у певному сенсі, господар… ваш новий сусід, – продовжував усміхатися чужинець, – Ну то що? Допоможете? Дасте косарку або косу? — Немає в мене коси! – неприязно кинула Ксенія, – а ви що, родич діда Іллі? — Я не родич, – усміхнувся чоловік, – цю ділянку мені запропонували в адміністрації, і я погодився. — Ах, запропонували? Он воно що! Досить дивно
Ксенія із занепокоєнням спостерігала у вікно, як біля сусідського напівзруйнованого паркану пригальмувала «буханка». Звідти вискочив, як чорт із-за рогу, незнайомий чоловік, і, махнувши рукою шоферу, штовхнув напівзгнилу хвіртку. «Це ще […]
Ольга застигла біля вікна. – Нам треба пожити окремо, – слова її коханого Олексія дзвеніли у вухах. – Олю, ти чуєш? – голос Олексія повернув її в реальність. – Я кажу, мені потрібен простір! Потрібен час, щоб подумати. Ольга кивнула. – Я винайму квартиру в центрі, – продовжував Олексій, постукуючи пальцями по столу. – Приїжджатиму до тебе по речі. І, знаєш… Може, нам це піде на користь? – Добре, – несподівано спокійно сказала жінка. – Добре? – Олексій насупився. Він мабуть, чекав на іншу реакцію. – Так, – Ольга зробила ковток чаю, що вже охолов. – Коли ти переїжджаєш? – У вихідні, – сказав чоловік. – Рієлтор уже знайшов варіанти… І тут Ольга все зрозуміла
Ольга застигла біля вікна, роздивляючись своє відображення у вечірньому склі. На підвіконні остигала чашка з ромашковим чаєм – третя за вечір. Стара звичка заварювати чай, коли нервуєш. “Нам треба пожити […]
Людмила поверталася додому з роботи, біля свого підʼїзду вона зустріла сусідку своєї матері. – Ніна Сергіївна? – здивувалася Люда. – А ви що тут робите? – Привіт, Люда, – усміхнулася старенька. – А я до тебе прийшла, поговорити треба. – Щось з мамою? – захвилювалася Людмила. – Дякувати Богу, з Іриною Василівною все в порядку, – відповіла старенька. – Але дещо таки сталося… – В сенсі, дещо сталося? – не зрозуміла жінка. Ніна Сергіївна важко зітхнула, зібралася з думками і все розповіла жінці. Людмила вислухада бабу Ніну і застигла від почутого
– Я працюю не покладаючи рук, а ти вдома цілими днями сидиш! — Людмила з гуркотом поставила на стіл каструлю, ледве стримуючись, щоб не посваритися з чоловіком ще сильніше. — […]
У Каті не стало матері. Після поминок світ навколо ніби став сірим… – Не хвилюйся, Катрусю, ми завжди будемо поруч, – говорила їй тітка Олена. – Якщо щось потрібно – звертайся. – Ми з тобою, все буде добре, – казав і дядько Мишко, обіймаючи Катю. Та слова не могли втішити нещасну дівчину… Минуло кілька тижнів після поминок. Катя раптом зрозуміла, що залишилася зовсім без грошей. Всі її кошти пішли на поминки. Катя почала обдзвонювати родичів. Але всі або відмовляли або взагалі не брали слухавку! Після того пройшло кілька років… Життя Каті поступово налагодилося. Раптом пролунав дзвінок телефону. Катя, глянула на екран, і очам своїм не повірила
Коли мами не стало, світ Катерини перевернувся. Їй було всього 23 роки, і вона втратила найближчу людину, ту, хто був її другом, наставником і опорою. Мама була її захистом від […]
– Сонечко! Ти потай тицяв наші сімейні гроші батькам в той час, як ми і так щомісяця їм підкидали по 10 000 гривень! – В мені просто вирувала буря, і я вчора за вечерею випустила її з себе назовні. Я дружина чоловіка, який з сімейного бюджету потай виносив своїм родичам гроші. Це, крім того, що ми регулярно давали гроші свекрам як допомогу. На цей Новий рік дійшло до того, що мої батьки надіслали 8 тисяч гривень дітям на різдвяні розваги чи іграшки. А Вова зрадів і відніс 8 тисяч своїм батькам
– Сонечко! Ти потай тицяв наші сімейні гроші батькам в той час, як ми і так щомісяця їм підкидали по 10 000 гривень! – В мені просто вирувала буря, і […]