– Коли двері за свекрухою та тіткою зачинилися, я полегшено видихнула! І не тільки тому, що здихалася не званих гостей, а й тому, що чоловік став на мій бік. Мати матір’ю – а затишок та лад у родині – понад усе

– Мамо, та нема проблем, приїжджайте! – Сказав Дмитро телефоном і, не дивлячись на мене, додав, – звичайно, хоч на тиждень! – Що?! – Я різко обернулася. – Мама з […]

— Молодий пройдисвіт! – завив чоловік, щойно Маринка повернулася до розминання, і тепер уже втирання мазі в поперек, – це все він, хай йому грець. Це треба було придумати «вівтар щастя», і це ось «нехай кожен із чоловіків принесе на нього те, що характеризує його розуміння щастя!» «Ну так! Усі зрозуміли, що це символічні сердечка або янголята, заготовлені ведучим, і тільки ти, проскочивши повз «реквізит», підхопив мене!»

Чоловік скиглив і просив повернути його у той самий безтурботний час, який був ще до того – коли він вперше побачив Маринку. Маринка, тепер уже повногруда дама злегка огрядної зовнішності, […]

– Це що?? Печінка куряча і каша горохова? Ми адресою не помилились? — запитала я у чоловіка тихо, коли ми сіли за стіл у його сестри. Тома запросила нас на свій 40-річний ювілей, родина вони заможна — маєток, дві машини з салону, щоліта їздять на дорогі курорти. Ми очікували, що святкування буде відповідне: закуски, м’ясо, напої хороші. Але стіл накрили ну геть дивно

– Це що?? Печінка куряча і каша горохова? Ми адресою не помилились? — запитала я у чоловіка тихо, коли ми сіли за стіл у його сестри. Тома запросила нас на […]

А ви ось тут сідайте, на торці столу, аби менше в кадр і на відео попадати! — сказала мені кума на весіллі її старшої дочки. — Я ж просила всіх у червоному! Це дрес-код весілля! А ви оце всі у вишиванках заявились! Так не приємно мені ніколи в житті не було. Так, ми дійсно проігнорували дрес-код, бо вважаємо з чоловіком і дітьми, що кращого вбрання на свята та торжества, ніж вишиванки, немає

А ви ось тут сідайте, на торці столу, аби менше в кадр і на відео попадати! — сказала мені кума на весіллі її старшої дочки. — Я ж просила всіх […]

Кожне слово невістки, почуте з кухні, влучало їй прямо в серце. Страх перед майбутнім охопив її з головою. Лежачи на ліжку, вона молилася, благаючи долю про милосердя. “За що мені таке покарання?” – з гіркотою думала вона

Я все в своєму житті спізнила: пізно вийшла заміж, пізно привела на світ сина, пізно зрозуміла, що не маю годувати дорослого чоловіка, поки він вилежується на дивані. А тепер в […]

Кума моя, Христина, до якої пішов чоловік, винною себе аж ніяк не почувала. Лише написала мені повідомлення:“Вибач і спробуй нас зрозуміти. Усі люди мають право на щастя. Ми любимо одне одного. І ти теж ще колись станеш щасливою”.Очевидно, що щастя вона мені щиро побажала, бо далі в моєму житті почалися такі події, на які я аж ніяк не сподівалася

На свій день народження я отримала від чоловіка такий сюрприз, що нікому такого не побажаю. І дочки мої, які підтримали батька, теж мене засмутили дуже. Наближався мій 44-й день народження. […]

– Та що ти за дружина, що їсти нічого в хаті!– Не твоя дружина! І взагалі, збирай речі і шукай собі інше житло! Набридло мені все це!– От і не пощастило братові! Таку відьму знайшов!Не знаю, що на мене найшло, але я не могла це все надалі терпіти

З Матвієм я побралась 12 років тому. Він доволі специфічна людина, змалку мама його так привчила, що жінка в домі – прислуга, має все робити та ні слова не казати. […]

З кожним днем ​​Ігор усвідомлював, що справжнє життя – далеке від ідеалу, що воно сповнене повсякденних проблем. І, що найголовніше, йому дуже не вистачало Наталки

Здивований, він дістав телефон і подзвонив дружині. – Наталко, що відбувається? Ключ не підходить. Ти щось зробила із дверима? Наталя ледве стримувала сміх: – Привіт! У нас зараз дезінсекція, таргани […]

Дарина повернулася додому. – Любий, я вдома! – голосно покликала вона. Проте чоловік не відповів.

У Ігоря роздулися ніздрі, обличчя почервоніло. Дарині це здалося смішним, і вона хихикнула: – Що з тобою, любий? – Смішно тобі? Ти знаходиш це забавним? – Стиснувши кулаки, сказав він. […]

Як зараз пам’ятаю той день місяць тому. Свати – це окрема історія. Багато років я пропрацювала у Франції: і прибиральницею, і доглядальницею

Як зараз пам’ятаю той день місяць тому. Адже я стільки років пропрацювала у Франції прибиральницею, доглядальницею, і не дарма. Повернулась додому не з порожніми руками – я маю накопичення. Завжди […]