Марія з донькою приїхали в село, в будинок бабусі Зої. Декілька тижнів тому, бабусі Зої не стало. – Так, Оксано, ти займися шафами, а я візьмусь за прибирання, – сказала Марія до доньки. – Добре, – погодилася Оксана. Жінки взялися за роботу. Перебравши речі бабусі, Оксана витягла з шафи коробку, а якій були різні рахунки, документи, і альбоми з фотографіями. Гортуючи черговий альбом, Оксана раптом зрозуміла, що одна фотографія ніби товща. Альбоми були старі, фото у них вклеювалися. І явно під цим фото було ще щось. Оксана відклеїла фотографію і… ахнула від побаченого
Бабусі Зої не стало за два дні до дня народження. Зовсім трохи не дожила до вісімдесяти п’яти років. У бабусі Зої було двоє дітей та троє онуків. Єдина внучка вже […]
Наталя раптом помітила зміни в поведінці свого чоловіка. Артем то був мовчазний, то дратувався через дрібниці. Вечорами чоловік часто став затримуватися! Казав: – Дуже зайнятий на роботі, і по суботах теж. Потім Артем, правда, купував квіти і парфуми. Наталя списувала це все на проблеми на роботі… Але одного разу чоловік прийшов додому дуже пізно. І на ньому… Не було лиця! Він покликав Наталю на кухню і щільно закрив двері, щоб дочка не чула їхню розмову. – Наталю, все дуже погано, – заявив він. – Приховувати далі немає сенсу… Наталя оторопіла від несподіванки
Кафе «Фіалка» вважалося розкішним закладом для цього містечка. До нього й прямувала Наталя, з великим небажанням, але з почуттям справедливості. Так, нехай її потім осудять, що відплата – це остання […]
Ніна прокинулася посеред ночі, щоб випити води. Жінка з подивом виявила, що поряд на ліжку немає Олега. Годинник на тумбочці показував третю годину ночі. Ніна дослухалася. З вітальні долинав приглушений голос чоловіка. Він розмовляв телефоном. Ніна встала з ліжка і навшпиньки підкралася до дверей. Обережно прочинила, щоб краще чути. – Та не знаю я, як Ніні сказати, що ти причепився, – почула Ніна уривок фрази Олега. – Невже, Олег від мене щось приховує? – подумала жінка. Ніна прислухалася до подальшої розмови чоловіка і заціпеніла від почутого
Ніна втомлено опустилася на диван і відкинула голову на спинку. День важкий був. На роботі навалилося стільки справ, що вона ледве встигла забрати малюків із садка. Олег останнім часом затримувався […]
Катя з бабусею їли торт на кухні. В старенької був ювілей. – Ось ти кажеш, бабусю, що чоловіки люблять очима, – раптом почала Катя. – Тоді дай відповідь – що в мене не так?! – Все в тебе так! – впевнено відповіла Зоя Михайлівна. – А що? – Як це що?! – вигукнула дівчина. – Мені вже 25, а я досі одна! – Ти просто не зустріла ще свою людину, – посміхнулася Зоя Михайлівна. – В тебе ж там був начебто якийсь, як його… Данило, Кирило… – Давид, – сказала Катерина. – Був та й загув! Виставила я його. Одружений виявився! – Зустрінеш ти своє щастя, ось побачиш, – сказала бабуся. А наступного дня сталося несподіване
На ювілеї в Зої Михайлівни зібралася майже вся родина – діти, їхні чоловіки й дружини, онуки, племінники, двоюрідні сестри і брати і навіть дворічний правнук – всього майже тридцять осіб! […]
– Тобі важливий не я, а мої гроші і прибутки! Я не витрачатиму їх на твої забаганки, лише на День народження привітаю, звичайно, і цього досить! Які квіти, подарунки, ресторани??? Не відкривай рота на мою зарплату! Чекає вона 100 троянд, ага, розігнався! І Богдан після цієї розмови мене покинув. Невже українській жінці має вистачати просто того, що її чоловік заробляє на хліб, ковбасу і комунальні?
– Тобі важливий не я, а мої гроші і прибутки! Я не витрачатиму їх на твої забаганки, лише на День народження привітаю, звичайно, і цього досить! Які квіти, подарунки, ресторани??? […]
Ліза працювала в кафе. – Ця жінка знову тут, – подумала вона, дивлячись на літню відвідувачку. – Майже щодня буває в нас. Яка приємна жіночка… Жінка була одягнена в довгу лляну сукню. Ліза знала, що вона завжди замовляє чашку кави, сік і пару круасанів… Поки Ліза спостерігала за нею, в кафе швидко зайшла худенька дівчина. Видно було, що вона чимось засмучена. Дівчина сіла за дальній столик у кутку. Ліза підійшла до неї. – Доброго дня, – привіталася відвідувачка. – Мені чашку чаю, і все. Ліза принесла їй чай, та кивнула головою і раптом сталося несподіване. – Дівчина, що трапилося?! – тільки й вигукнула Ліза
– Ця жінка знову тут, – подумала Ліза, протираючи серветкою келих і спостерігаючи за нею, – майже щодня буває у нас в кафе. Яка приємна жінка… Літня жінка гарної зовнішності […]
Галина бігала по квартирі, в пошуках парасольки. – Та де ж вона? – бурчала жінка. Галя вирішила викинути весь вміст шафи назовні. Раптом вона побачила вітрівку чоловіка. – Так, а куртка чому тут лежить? Впала, чи що? – здивувалася вона. Оглянувши вітрівку Степана, Галя понесла її у ванну, у кошик з брудною білизною. – Увечері виперу, – подумала вона. Жінка механічно перевірила кожну кишеню, щоби переконатися, що там порожньо. – Так… А що це? – натрапила вона на якийсь предмет у внутрішній кишені куртки чоловіка. Галина дістала з кишені цю знахідку і… ахнула від побаченого
– Та де ж вона? Нічого неможливо знайти у цьому будинку! Галя гарячково перебирала все, що лежало в шафі коридору. Шукала і ніяк не могла знайти парасольку. Вона вже запізнювалася […]
Світлана швидко крокувала вокзалом, тягнучи за собою невелику валізку. Вона явно запізнювалася на потяг. Попереду на неї чекало нове життя… Світлана кинула погляд на годинник – до відправлення поїзда залишилося 3 хвилини! І вона побігла. Світлана не стала роздумувати і шукати свій вагон, а просто застрибнула в останній. – Та що ж ви спізнюєтеся! – обурилася провідниця. – Давайте квиток, я перевірю, чи в той поїзд ви сіли. І тут Світлана щось відчула – хтось за нею теж заскочив у цей останній вагон. – Тримайте, – провідниця простягла квиток Світлані. – Тепер ви. Давайте свій квиток. Світлана озирнулася на ще одного пасажира і застигла
– Не розумію, що ти чекаєш? Тобі давно час застрибнути у вагон поїзда. Ти ж не молодієш! – Настя запитально подивилася на подругу. Світлана зіщулилася і засопіла. – Як, от […]
Віктор повернувся додому з роботи. Чоловік припаркував свій автомобіль біля підʼїзду, вийняв з багажника пакети з продуктами і зайшов у будинок. Він швидко піднявся до своєї квартири, відкрив двері своїм ключем, зайшов в коридор. Тільки-но Віктор переступив поріг, одразу зрозумів, що тут щось не те. Зазвичай Настя радісно біжить зустрічати, а тут, тиша. Лише голоси долинають із кухні. – У нас що, гості? – здивувався він прислухаючись до голосів. – Точно, гості! Цікаво, хто?! Віктор підхопив пакети з продуктами, відкрив двері на кухню і застиг від побаченої картини
Віктор виріс у забезпеченій родині. Батько його був власником великої компанії, мати – редактором великого видання. Жили вони у гарному будинку у котеджному селищі. Крім цього, у місті вони мали […]
Ганна з Вадимом була на зустрічі випускників чоловіка. Свято було в самому розпалі, як раптом до жінки підійшов Вадим, взяв її за руку, і попрощавшись з присутніми, вийшов на двір. У таксі Вадим сидів чорніший за хмару. – Що сталося? – захвилювалася Ганна. – Що, що? Вони мене всерйоз не сприймають! – хмикнув чоловік. – Ну… Там усі однакові. Ніхто особливо не виділявся, – Ганна спробувала заспокоїти Вадима. – Справа не в цьому! Справа… У тобі! – несподівано видав Вадим. – У мені? А я тут до чого? – Ганна здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
– Ганно, у нас за місяць зустріч однокласників. Ти маєш піти зі мною. – сказав Вадим, дивлячись на співмешканку. – Так? А у ролі кого я піду? У ролі подруги? […]