Тост моєї бабусі приголомшив усіх на весіллі. Ніхто навіть не очікував такого напуття!
Нещодавно я та мій коханий, тепер уже чоловік Андрій, відсвяткували наше довгоочікуване весілля. Я з дитинства мріяла про білу сукню, фату та пишний букет троянд. Але спершу наші плани змінив […]
Захар почав носити телефон скрізь. Навіть у душ. Спочатку я не звертала уваги. Але потім він почав класти його екраном донизу. А ще – відключив сповіщення. Казав, що робота. “Лесю, ти ж знаєш, у мене важливі клієнти”. Знаю, знаю. Клієнти, зустрічі, відрядження. Останнім часом їх стало надто багато. І кожне повернення додому було ніби за сценарієм: коротке “Як ти?”, потім вечеря в тиші й швидко в ліжко, обличчям до стіни. Відповіді – уривчасті. “Втомився, робота виснажує”. Я вірила. Аж до сьогодні.
– Ти що, думаєш, я настільки не мудра, Захаре?. – вигукнула я, а він мовчав, наче води в рот набрав. Але в мовчанку чоловік грав не довго. Я стою посеред […]
– Мамо, я щось не розумію… Який ще спадкоємець може претендувати на татову квартиру, якщо, крім нас, з тобою в нього нікого не було? Чи я чогось не знаю?- Марина з подивом подивилася на матір
– Мамо, я щось не розумію… Який ще спадкоємець може претендувати на татову квартиру, якщо, крім нас, з тобою в нього нікого не було? – Марина з подивом подивилася на […]
– А ви прийшли на весілля просто поїсти? – я дивилася на тітку Любу й дядька Гриця, стискаючи в руках конверт, який вони мені щойно подали. Він був тонкий, майже порожній. У ньому – лише папірець із написом: “Ми не будемо платити за стіл, бо у вас і так грошей вистачає”. Я відчула, як у мене запашіли вуха. Гості веселилися, музика грала, офіціанти носили страви, а я стояла, відчуваючи, як мене накриває хвиля злості
– А ви прийшли на весілля просто поїсти? – я дивилася на тітку Любу й дядька Гриця, стискаючи в руках конверт, який вони мені щойно подали. Він був тонкий, майже […]
“Ви кинули мене на старості років?!” – кричала душа Марії.
– Льоша, будь ласка, візьми слухавку… – слабкий голос Марії переривався від хвилювання, поки вона судомно набирала номер сина. Вокзал вирував гучними оголошеннями та квапливими кроками пасажирів, а вона стояла […]
— Василь твій має золоті руки, все вміє полагодити — сказала Ганна, дивлячись на подвірʼя нашого дому. Вона думає, якщо дорогий паркан то у нас все ідеально
— Василь твій має золоті руки, все вміє полагодити — сказала Ганна, дивлячись на подвірʼя нашого дому. — Та хватить, справді, це я ціную, та це не найважливіше у стосунках. […]
“Ти не мати. Тебе і жінкою важко назвати. Немає пояснення і виправдання твоєму вчинку. Для мене ти просто якесь інопланетне створіння, яке не має материнського інстинкту. Ти вибрала гроші замість дітей!” – на якусь мить мій палець завис над клавішею “Надіслати”. А в наступну секунду повідомлення полетіло колишній дружині брата. Я хотіла це зробити і не жалкую про написане, адже це щира правда
“Ти не мати. Тебе і жінкою важко назвати. Немає пояснення і виправдання твоєму вчинку. Для мене ти просто якесь інопланетне створіння, яке не має материнського інстинкту. Ти вибрала гроші замість […]
Ось і промайнули мої 30 років заробітків в Італії. Всі троє дітей з квартирами і машинами. Ростуть онуки, яких я теж балувала грошовою допомогою. Приїхала я у Львів, щоб забрати чоловіка в свій будиночок на півдні Італії, який мені заповіла 102-річна сеньйора, яку я доглянула
Ось і промайнули мої 30 років заробітків в Італії. Всі троє дітей з квартирами і машинами. Ростуть онуки, яких я теж балувала грошовою допомогою. Приїхала я у Львів, щоб забрати […]
– Що означає, сама плати? – Здивовано запитала Наталка. – Ну, ти ж працюєш, як і я? Ти поїла замовлені страви, як і я? У тебе, як і в мене, дві руки, й дві ноги? Чому я маю за тебе платити? – Запитав Сергій, риючись у гаманці
– Що означає, сама плати? – Посмішка на обличчі Наталки, що сиділа по той бік столу, танула на очах. – Ну, ти ж працюєш, як і я. Ти поїла замовлені […]
В неділю зранку Микола йшов з церкви у важких роздумах, додому зовсім йти не хотілося, тому коли кум запросив його до себе на вареники, він з радістю погодився. В хаті у кума Василя смачно пахло підсмаженою цибулькою, а кума Галина вже чекала гостей за накритим столом. Все було по-недільному святково: спочатку господиня подала борщ, потім вареники з сметанкою і підсмаженою цибулькою. Квашені огірочки і шматочки сальця теж були присутні, як необхідний атрибут святкового столу
В неділю зранку Микола йшов з церкви у важких роздумах, додому зовсім йти не хотілося, тому коли кум запросив його до себе на вареники, він з радістю погодився. В хаті […]