Свекруха викинула всі мої вареники! Я не знаю, сміятися чи плакати. Це був такий цирк, аби ж не було так сумно. Зараз розповім усе по порядку, а ви вже скажете, що мені робити.
Свекруха викинула всі мої вареники! Я не знаю, сміятися чи плакати. Це був такий цирк, аби ж не було так сумно. Зараз розповім усе по порядку, а ви вже скажете, […]
Слюсар тиждень будував нам хлів і брав їжу з холодильника. Відняла з його зарплати вартість продуктів, а він почав обурюватись
На своїй дачній ділянці мені був потрібен сарай. Я вирішила, що не звертатимуся до жодних компаній, які займаються будівництвом. Подумала, що достатньо буде й одного слюсаря, який знається на основах […]
Зробив дружині таємний подарунок – букет троянд. Вдома квітів не побачив, а відкривши її телефон, зрозумів, що у неї є інший
Життя так влаштоване, що в ньому багато, як і позитивних, так і негативних емоцій. Ми з дружиною одружилися три роки тому. До мене вона мала один невдалий шлюб. Я одразу […]
Після моєї відмови Олег вискочив з квартири сам не свій. Він думав, що я віддам йому все до копійки, адже у нього діти
Нещодавно мама сказала мені, щоб я приїхала і забрала всі речі з її квартири. — У нас через тебе не розвернутися, — заявила вона. Родичі розчарувалися в мені, бо я […]
Після довгих прощань та подяк, гості, нарешті, пішли. Галина мовчки дивилася на це все і ледве стримувалась, щоб не заплакати від образи.– Як ти дізнався, що вони прийдуть, коли подарунок для дружини свого колеги купив заздалегідь?– То були парфуми, які ти просила на Новий рік. Галю, вибач – я тобі куплю їх знову, не хвилюйся!– Тобто ти нагодував гостей, майже не залишивши нічого на свято, і подарував мої парфуми дружині колеги?
– Галю, мама з Вікою на Новий рік прийдуть до нас, тож завтра поїдемо за продуктами. – Я думала, ми запросимо Олега з Катею, – розгублено сказала Галина. – Минулого […]
— Час лікує, — говорили Тамарі сусіди та знайомі. — Ти не одна така. Поплач, а там, дивись, минуть роки, і ще знайдеш собі когось.Тамара мовчки слухала їх, та сльози більше не йшли, і від цього було ще гірше. Так минув рік. Неспокійні дев’яності затиснули навіть найміцніші родини. У селі зарплат не виплачували місяцями. Добре було тим, хто мав господарство й не боявся важкої праці.Тамара швидко відчула весь тягар цього часу. Син пішов до школи, і його треба було одягти, взути, нагодувати. А це означало: засаджувати город повністю, щоб восени було що продати на базарі.
Життя йшло звичним ритмом: ростити сина, будувати дім, бути поряд із коханим чоловіком. Тамара сама обрала Михайла — серед усіх хлопців лише він припав їй до душі. Коли Мишко повернувся […]
Юра демонстративно збирав свої речі, не звертаючи уваги на вмовляння дружини та сльози маленької доньки.– Юра, як так? – розгублено говорила Марія. – А як же ми? Куди нам? Як жити нам? Що робити?Думати треба самій, а не моїм розумом жити. Я досягнув всього сам, а ти чого досягла? Нічого! Мені соромно, що ти моя дружина! Ти – тягнеш мене на низ!.
Юра демонстративно збирав свої речі, не звертаючи уваги на вмовляння дружини та сльози маленької доньки. – Юра, як так? – розгублено говорила Марія. – А як же ми? Куди нам? […]
– Ти не працюєш, проте постійно тринькаєш гроші: манікюр, зачіски і таке інше… Значить у нас зайвий рот це ти
– Марино, давай на вихідні до батька з’їздимо. – Чого це? Ми ніби до моїх збиралися. – Так, але… батько сказав, що вишню можно вже збирати і сливи на підході, […]
— А я й не кажу, що було б краще, а що гірше, – зітхає Інна Львівна. – Я й сама не знаю, що було б краще. Тільки… син зараз зовсім сумний. По суті, йому зараз Ніночка ця теж пропонує чужу дитину виховувати. А Катя, на мою думку, навіть і не знала сама, від кого в неї дитина. Ну допомагав би, зате батьком би себе почував, було б, заради чого на світі жити. І я до хлопчиська встигла прив’язатися, а тепер що? Нікого немає. І якщо буде, то нової невістки племінник? А це мені треба, скажи
Все вона зробила, щоб хлопчиська від нього відлучити, навиворіт виверталася. Я першу невістку не виправдовую, та ще штучка, але й друга не краща, – розповідає Інна Львівна. — Ні, а […]
Марина втомлено поставила валізу на підлогу у коридорі. Два тижні відпустки на морі пролетіли, як один день. Жаль, що Валерій не зміг поїхати, у них не збіглася відпустка. Марина пройшла до спальні, поставила чемодан і почала розпаковувати речі. Чоловіка ще не було з роботи. Марина відкрила шафу, щоб почепити сукні, і розкласти речі, як раптом її погляд упав на щось, чого там не повинно бути. – Цікаво, невже мені Віктор подарунок приготував? – усміхнулася вона, помітивши якийсь подарунковий пакетик. Марина взяла цей пакетик, заглянула всередину і…ахнула від побаченого
Марина втомлено поставила валізу на підлогу у коридорі. Два тижні на морі із сином пролетіли як один день. Чоловік не зміг поїхати, у них не збіглася відпустка. Переступивши поріг, вона […]