— Це що? — запитав мене чоловік. — А вареники де? Ви знаєте, на столі стояли дві маленькі мисочки з лінивими покупними варениками з балуваної Галі. — На вихідних вареники у нас, — запросила мене по телефону сваха, бо до того два тижні вони приходили до нас на вечері. Ми з чоловіком зібралися в неділю і пішли
— На вихідних вареники у нас, — запросила мене по телефону сваха, бо до того два тижні вони приходили до нас на вечері. Ми з чоловіком зібралися в неділю і […]
В мене інколи виникає бажання прогнати синів з квартири на вулицю. Чоловік каже, що вони ще все встигнуть. – У хлопців гарна робота, та й самі вони милі, ще все в них попереду, не хвилюйся. – Де попереду? Коли вони думають мені невісток в квартиру привести, в сорок чи п’ятдесят? – Звісно я злюсь, бо що Андрій, що Назар, навіть друзів не мають, не те що дівчини
В мене інколи виникає бажання прогнати синів з квартири на вулицю. Чоловік каже, що вони ще все встигнуть. – У хлопців гарна робота, та й самі вони милі, ще все […]
В Андрія не стало батьків. Він поїхав у село оглянути спадщину. – З’явився – не запилився! – фиркнула якась бабуся в калошах, яка проходила повз. – І вам доброго здоровʼя, Наталю Ігорівно, – відповів Андрій. – Невже впізнав?! – здивувалася бабуся. Вона поставила відро і, човгаючи, підійшла ближче. Кілька секунд вдивлялася в обличчя, а потім сказала: – По спадщину завітав, Андрійку? Та чого я питаю?! І так зрозуміло, що по спадок приїхав! – Багато ви знаєте, Наталю Ігорівно, – буркнув Андрій, відкриваючи багажник автомобіля. – Та більше твого! Все село вже знає, як ти своїх старих напризволяще кинув! Андрій нічого не відповів. А через пару днів відкрилася вся правда
Минулого року батьків Андрія не стало. Спочатку пішла мати, а потім і батько. Андрій на поминки батьків не прийшов. Родичі назбирали трохи грошей, щоб гідно провести тих, хто пішов в […]
Ігор та Юля прийшли на ювілей до матері чоловіка. Катерина Сергіївна святкувала вдома. Зібралося багато гостей. Всі чекали тільки на сина та невістку. – Нарешті ви прийшли! Ми вже зачекалися, – зраділа Катерина Сергіївна, коли син та невістка увійшли в квартиру. – Вибач, трохи затрималися, – усміхнувся син. – Мамо, вітаємо тебе з ювілеєм! Ігор простяг гарну коробку. – Прийми від нас цей подарунок! Юля його довго вибирала! – якось підозріло додав син. – Ой, дякую! Мої хороші, – Катерина Сергіївна взяла подарунок, відкрила коробку і застигла від побаченого
Те, що вона не сподобалася свекрусі, Юля зрозуміла з першої зустрічі. Катерина Сергіївна з презирством оглянула накритий стіл, безцеремонно проінспектувала холодильник і санвузол, навіть зазирнула під ліжко, сподіваючись знайти чи […]
– Мамо, я хочу познайомити тебе зі своєю дівчиною! – заявив Олег матері. – Ми вирішили одружитися. – Та як же ж так, Олежику?! – ахнула Маргарита Семенівна. – Чому я дізнаюся зараз, а наречену твою навіть у вічі не бачила?! Ви скільки часу зустрічаєтеся? – Чотири місяці… – сказав син. – Та яка різниця, скільки?! От і познайомишся. Сьогодні ввечері і прийдемо. А чого тягнути?! Син поцілував матір у щоку і вискочив з дому. До самого вечора жінка була як на голках, наче це її видавали заміж… Нарешті зайшов син з дівчиною. Раптом Маргарита Семенівна почула, що дівчина щось говорить йому. Вона прислухалася й оторопіла від несподіванки
– Мамо, я хочу познайомити тебе зі своєю дівчиною, – Олег приголомшив новиною свою матір. – Загалом ми вже вирішили одружитися, тож це просто формальність. – Та як же так, […]
Марія з бабусею готувала на кухні вечерю. – Бабусю, я така рада, що ти завітала до нас у гості, – не могла натішитися жінка. Відкрилися вхідні двері. Додому повернувся Андрій. – Марія, можна тебе на хвилину! – сказав чоловік, заглянувши на кухню. Марія вийшла до чоловіка. Андрій провів її до кімнати і зачинив за собою двері. – Коханий, щось сталося? – захвилювалася дружина. – Значить так… Постели бабусі своїй на кухні сьогодні. Спатиме вона виключно на підлозі! – несподівано сказав Андрій. – Як на підлозі? Чому? Ти що таке говориш? – Марія здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
– Марія, ти чого копаєшся так довго? Скільки я повинен чекати на свою краватку? – Марія перестала прасувати краватку і поспішила принести її чоловікові. – Андрію, ну ти чого, справді? […]
Ольга Іванівна готувала вечерю, як у двері подзвонили. – Алісо? – здивувалася вона, побачивши свою доньку та онука. – Привіт, мамо! А ми неподалік були, вирішили зайти, – усміхнулася донька. – Ну, проходьте, – запросила жінка доньку. Ольга Іванівна швидко зробила чай, поставила вазочку з печивом. – Доню, у вас щось сталося? – запитала жінка, помітивши, що Аліса якась схвильована. – Так…Тобто ні, – зам’ялася донька. – Доню, я ж бачу! – наполягла мати. – Мамо, у мене є одне делікатне прохання, – загадково сказала Аліса, зібралася з думками і все виклала матері. Ольга Іванівна вислухала доньку і застигла від почутого
– Юра, дзвонили з роботи, пропонують вийти раніше. Юрко глянув на дружину і насупився. – А як же Ігор? Його ж у садок ще не беруть. – Ось у цьому […]
– Як це ти продав квартиру? – дуже тихо запитала Олена у свого чоловіка. – Я не розчула, чи що? – Це моя спадщина, що хочу, те й роблю! – сказав Сергій, милуючись фотографією машини. – Зате дивись, яка красуня! Нам усі сусіди заздрити будуть! – Ми живемо у крихітній двокімнатній квартирці вчотирьох! – жінка ледь стримувалася. – До нас постійно приїжджає ночувати твоя мама, наче у неї свого житла немає! І ти мені кажеш, що продав хорошу трикімнатну квартиру заради машини? – Не лізь не в свою справу! – заявив Сергій. Олена спокійно вимкнула плиту і вийшла з кухні. Нехай сам собі вечерю готує. А потім вона зробила несподіване
– Як це ти продав квартиру? – дуже тихо поцікавилася Олена у чоловіка. – Я не розчула, чи що? – Це моя спадщина, що хочу, те й роблю! – сказав […]
Віри Миколаївни не стало… Ділити спадщину приїхали її племінники – Ірина й Павло. У коридорі задзвеніли ключі. Зайшла Марина Степанівна – двоюрідна сестра покійної. Під пахвою у неї була папка документів. – Доброго дня, дорогенькі, – сказала вона і важко сіла на диван. – Ось принесла заповіт. Віра Миколаївна у мене його зберігала. Сказала: «Як не стане мене – одразу віддай, поки не посварилися!» Павло миттю стрепенувся. Ірина застигла. У повітрі нависла напруга. – І що там? – нетерпляче запитав Павло. Марина Степанівна дістала папери, одягла окуляри у старомодній оправі, і прочитала заповіт. – Цього не може бути! – вигукнули племінники
У квартирі пахло валерʼянкою і старістю. Тітки Віри не стало у вівторок, коли за вікном мрячив дрібний дощ, а на кухні гудів старий холодильник. Останні десять років вона жила одна […]
Рита була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Доню, приїжджай! Мені щось зле! Я вже й швидку викликала, – тихо промовила мама, як тільки Рита взяла слухавку. – Зараз їду мамо! – захвилювалася жінка. Рита відпросилася з роботи, і за годину влетіла у квартиру. Швидка вже була на місці. – Що з мамою? – запитала Рита у одного з фельдшерів. – Не хвилюйтеся! – відповів чоловік. – Аллі Павлівна просто потрібно відпочити. Рита видихнула. Раптом, один з фельдшерів, підійшов до Рити, нахилився поближче і щось прошепотів їй на вухо. Рита вислухала цього чоловіка і… ахнула від почутого
– Рито, де ти ходиш? Я вже вся звелася! – зустріла мама доньку на порозі квартири. – Де я могла бути? На роботі, – спокійно відповіла дочка, знімаючи взуття та […]