– Це якесь там комерційне свято, Христино. Ніхто таке не святкує. Це ж тобі не Великдень. І взагалі, моя бабуся колись казала, що це день гамана, – згадав до повного щастя Василь, мій чоловік, з яким ми разом всього три роки і в нас півторарічна дитина. Минулі роки він був інакший, вітав, квіти, подарунки. Я також робила святкову вечерю. Але тепер все – день гамана. І все б нічого, я б і це пережила, якби не дізналася, що своїй колезі по роботі він подарував величезний і дорогий букет квітів і цукерки у вигляді сердечок
– Це якесь там комерційне свято, Христино. Ніхто таке не святкує. Це ж тобі не Великдень. І взагалі, моя бабуся колись казала, що це день гамана, – згадав до повного […]
Я маю п’ять квартир. І мама та сестра вважають, що оплату за дві, які я віддаю в оренду з чотирьох, я маю віддавати сестрі. Адже у неї п’ятеро дітей. А у мене діток немає, я живу тільки для себе. В одній квартирі живу, а чотири у мене в оренді. І ось вони від мене вимагають, щоби за дві квартири отримані гроші я віддавала сестрі. Адже їй важко, вона в декреті, чоловік один працює. А що там мені одній треба? А я дуже багато грошей, в принципі, витрачаю на себе в місяць. Ну і відкладаю. І мені 39 років
Я маю п’ять квартир. І мама та сестра вважають, що оплату за дві, які я віддаю в оренду з чотирьох, я маю віддавати сестрі. Адже у неї п’ятеро дітей. А […]
– Тьху! – Я не змогла стриматися. Це вийшло неконтрольовано. Я виплюнула на свою тарілку те, що мені попалося в пиріжку, коли ми були в гостях у свекрів. Поїхали ми до них після одруження в село вперше. Весілля у нас не було, ми розписалися. І от ми поїхали до них на вихідні
– Тьху! – Я не змогла стриматися. Це вийшло неконтрольовано. Я виплюнула на свою тарілку те, що мені попалося в пиріжку, коли ми були в гостях у свекрів. Поїхали ми […]
Свекруха все слухала, а на самий день 14 лютого закомандувала зранку. – Синок, завези мене на кладовище до тата. Я не можу в такий день його не провідати. Батька Івана рано не стало. Його поховали в рідному його селі, де жили батьки, а це далеко від нас. Їзди десь на годинки дві в одну сторону. І нічого ж не скажеш, бо свекрусі було важливо такий день з “коханим” провести, а ми то вже таке, обійдемось
Прочитала тут історію про те, як свекруха зіпсувала сину і невістці день закоханих і згадалася моя історія, якій вже більше п’ятнадцяти років. Тоді тільки-тільки ми в селі почали це свято […]
– А що у вас за секрети можуть від мене бути, дітки? Ми ж одна родина! У Юрчика до твоєї появи, Оленко, від мене ніяких таємниць не було! Ех, ти хороша невісточка, доню, але скучаю я трохи за тими часами, коли синочок мій холостий був. Ну йдіть униз, свято ж закоханих сього дні як-не-як це сучасне! Я вам вже дерунчиків з грибочками вже насмажила! Нам з чоловіком скоро по 30 рочків і нас вранці будить оце явище
– А що у вас за секрети можуть від мене бути, дітки? Ми ж одна родина! У Юрчика до твоєї появи, Оленко, від мене ніяких таємниць не було! Ех, ти […]
— Егоїст, я вважаю. Тільки про себе й думає завжди, – каже Ірина. – Мати хворіла, у нас машини немає, у Левка є, але як не подзвонить йому свекруха кудись доїхати – сто відмазок і відмовок. У результаті ми брали таксі і везли маму чоловіка. До того ж, він явно жадібний. Про таких кажуть, що взимку снігу не випросиш. На прощальну церемонію у свекрухи гроші лежали, але ми однаково витрачалися то там, то тут, а Левко потім сказав, що це зайві витрати були, тож він братові нічого повертати не повинен
— Золота була жінка, жодного разу в мене з нею не те що сварки, непорозуміння не було, за всі 3 роки, що я її знала, – згадує Ірина. – І […]
У Юлі не стало свекрухи. Людмилу Георгіївна провели в останній путь. Наступного дня Юля приїхала в квартиру жінки, розібрати речі. Вона пройшла до кімнати, вирішила розібрати шафу. – Катя просила відкласти їй рушники! – згадала вона прохання зовиці. Юля швидко знайшла рушники і відклала їх на стіл. Раптом, на полиці шафи, за рушниками, Юля помітила якісь пакети. Вона взяла один з них. Він був заклеєний скотчем. – Навіщо пакет заклеювати скотчем? – здивувалася жінка. Юля взяла ножиці, акуратно його відкрила, заглянула всередину і остовпіла від побаченого
– У квартиру нікого не впускай, ключі нікому не давай, навіть Павлу, – зашепотіла на поминках Юлі просто у вухо сестра чоловіка, що сиділа поруч. – Треба все самим перевірити, […]
Соня та Дмитро одружувалися. Зібралося багато гостей. Церемонія була гарною. Наречена з нареченим стояли біля вівтаря, збираючись вимовити клятви. – Кохана, все добре? – запитав Дмитро в нареченої, помітивши, що вона дуже схвильована. – На тобі обличчя немає! – Все добре, Діма, – усміхнулася вона. – Просто, щось хвилювання нахлинуло. Перед тим, як почати, Соня ще раз обернулася до гостей. Раптом, двері у церемоніальну залу відкрилися, і всередину зайшов якийсь чоловік. Соня глянула на несподіваного гостя і очам своїм не повірила
Віталій виховував свою дочку сам. Його дружини не стало, коли дівчинці виповнилося десять. Соня якраз почала входити у підлітковий вік, який і так не найпростіший, а тут така втрата. Але […]
Ганна сиділа перед дзеркалом і чепурилася. Вона збиралася на перше побачення з Ігорем. Таксі жінка викликала заздалегідь. Ресторан виявився дуже гарним. – Столик на ім’я «Ігор», – сказала Ганна адміністратору. Той звірився з журналом. – Так, заброньовано на 19:00, – сказав чоловік. – Дозвольте, я вас проведу… Ганна сіла за столиком біля вікна, дістала телефон. Ігор запізнювався. Через 20 хвилин від нього прийшло повідомлення: «Пробач, затори. Буду через п’ять хвилин». Ганна зітхнула… Ігор дійсно прийшов через 5 хвилин – високий, у світлій сорочці, із зачесаним назад волоссям. Він почав говорити й офіціант аж застиг із меню в руках від почутого
Ганна сиділа перед дзеркалом, роздивляючись своє відображення. Останній раз вона збиралася на побачення три роки тому – тоді все закінчилося заручинами, а потім довгим важким розставанням. З того часу дзеркало […]
Катя з Андрієм вирішили одружитися. У день весілля пішов дощ. Катя стояла біля дзеркала у весільному салоні. Майстриня поралася над її макіяжем. У сусідньому залі метушилися подружки нареченої, обговорюючи погоду й прикмети. – Наречена має бути в центрі уваги! – сказала молодим адміністраторка в ресторані. – Тому ми розсадили гостей отак… Катя кивала, не вслухаючись. Їй раптом стало жарко в пишній сукні. – Я на хвилинку, – пробурмотіла вона і вийшла. Катя не одразу зрозуміла, що сталося. Вона просто йшла до виходу, як раптом наскочила на когось. – Вибачте, я… – почала Катя. Жінка підняла очі й оторопіла від побаченого
За вікнами вокзалу ішов сніг. Лютий видався досить сніговим, двірники не встигали розчищати доріжки. Катя дивилася на табло, де червоні цифри байдуже повідомляли про відправлення поїзда. Запізнилася… Десять хвилин, тільки […]