– Як це так?!, – обурювалася Ольга в слухавку. – Ви ж мені обіцяли, Зіно… Це не по-людськи! Домовилися ж. – Домовилися, – сказала Зіна. – Але чоловік вчора дав завдаток за будинок. А сьогодні і гроші привіз. Вибач… Розмовляти більше не було про що. Сусідка продала будинок, який обіцяла Ользі, іншому. Ольга поклала телефон у кишеню і вийшла на вулицю… Зіна передзвонила за кілька хвилин і весело так сказала: – Петро Андрійович ключі в тебе забере завтра! Будь вдома! Весь ранок наступного дня Ольга була сама не своя. – Хазяйко, є хто вдома?! – раптом почувся з вулиці голос. Ольга прислухалася й застигла від здивування
– Як це так?! Ви ж мені обіцяли, Зіно… Це не по-людськи! Домовилися ж, – обурювалася Ольга в слухавку. – Домовилися. Але людина завдаток учора дала, а сьогодні гроші всі […]
— Ти серйозно? Продати мою квартиру тільки для того, щоб тобі та твоїм батькам було краще?
— Ти чуєш, що говориш? Ти хочеш, щоб я продала квартиру тільки для того, щоб догодити твоїй родині? — Віка стояла посеред кухні, невисока, тендітна, з недбало зібраним у пучок […]
Оксана підʼїхала до великого шикарного будинку. Жінка приїхала по роботі – господарі планували ремонт, а вона мала робити дизайн. Зустріли її привітно і провели до господаря. – Олексію Дмитровичу, це до вас! – сказала літня жінка – помічниця по господарству. – А ви пунктуальні, – сказав господар, вставши з-за столу. – Я поспішаю в офіс, давайте обговоримо деталі і можете приступати… Незабаром він поїхав, а Оксана почала оглядати житло. Ремонт був потрібний тільки на першому поверсі. Тільки вітальня, спальня і кухня. Оксана робила заміри у просторій кімнаті з виходом у сад, коли двері спальні раптом відчинилися. Вона застигла від несподіванки
Після розлучення з чоловіком та переїзду у свій однокімнатний «особняк» на п’ятому поверсі старого будинку, Оксана особливо не засмутилася. Так, звичайно, розчаруватися в чоловікові, якому присвятила майже десять років, включаючи […]
Алла дрімала у своїй кімнаті. – Привіт, кохана! Я вдома, – двері у спальню відкрилися, і жінка почула голос чоловіка. – Привіт, – усімхнулася вона, відкривши очі. – Зараз, я вечерю розігрію. Алла почала підводитися з ліжка. – Не квапся, там мама на кухні, вона все приготує, – відповів Юрій і вийшов. Алла ще декілька секунд посиділа на ліжку, а потім підвелася і попрямувала на кухню. Тільки-но жінка вийшла в коридор, то почула, що Юрій про щось розмовляє зі своєю матірʼю. Алла тихенько підійшла до дверей кухні, прислухалася до розмови чоловіка та свекрухи і…заціпеніла від почутого
Алла дістала кілька варених яєць із холодильника. Останнім часом їсти не хотілося, але слід якось підтримувати організм, щоб не нашкодити дитині. Наливши склянку яблучного соку, вона присіла за стіл, але […]
А він, захлинаючись від ридань, переривчасто говорив: “Я всім заважаю… Ти тільки не віддавай мене в інтернат, не віддавай, бабусю, миленька, я тебе благаю”. — Мама не бере, і тато не хоче… А тобі в лікарню треба, я ж чув… Ти мамі говорила… Питала, куди мене подіти? Може буде краще коли мене не буде на цьому білому світі, бабусю
— Може мені не треба жити, бабусю? Дитина сказала це тихо, напівголосно, але бабуся, яка розмовляла телефоном із його мамою, почула, кинула слухавку, повернулася до нього. По його щоках текли […]
– Андрію я, звичайно, не хочу сказати нічого поганого, але я ніде не можу знайти браслета, який батько подарував мені на ювілей. – І що? – запитав син. – А те, що з чужих у нас вчора була лише Інна. Решта – рідня
– Андрію, нам треба серйозно поговорити, – сказала мати після того, як син подякував їй за вечерю. – Що сталося? Я знову в чомусь винен? – поцікавився юнак. – Добре, […]
— Добре чоловʼяга влаштувався, – вважає Катя, – він мамі ровесник, але трудового стажу в нього навряд чи років 10 набереться, а тут і годують, і напувають, і пестять, і спокій бережуть. У 22 роки, коли вчитися залишався ще один курс, Катя вийшла заміж. Живуть, як і багато хто: свого житла немає і в її обранця, вихід тільки в іпотеці, але й для того, щоб її взяти, потрібні гроші
Дзвонить сестра старша, вичитує, – скаржиться подругам Катя, – і така я, і сяка, невдячна донька, живу собі на втіху, мамі не допомагаю, а вона ж збиралася мені свою квартиру […]
У неділю Настя приготувала вечерю і почала чекати чоловіка, який мав повернутися з відрядження. Але Олексій не приїхав, в зазначений час. Анастасія намагалася додзвонитися до чоловіка. Олексій слухавки не брав. – Та що ж це таке? Невже щось сталося? – почала хвилюватися жінка. Після незліченних спроб додзвонитися, Настя вирішила, що треба подавати заяву. Тільки-но жінка взяла телефон, щоб подзвонити у відділок, в цей момент пролунала музика, а на екрані смартфона висвітлилося ім’я – “Олексій”. – Ну нарешті! – зраділа вона і підняла слухавку. Але Настя навіть уявити не могла, який “сюрприз” приготував їй чоловік
– Настя, ти не бачила мої штани? А де кофта? – Олексій вже півдня збирав свої речі. На завтра у нього було намічено чергову робочу поїздку. – Весь твій одяг […]
Ольга Дмитрівна чекала у гості свою доньку. Марина сьогодні ходила купувати весільну сукню, і після цього пообіцяла відвідати матір, та похвалитися покупками. Пролунав дзвінок у двері. Ольга Дмитрівна кинулася відкривати. – Ну як, обрала сукню? Гарна? А туфлі купила? Давай, показуй скоріше! – затараторила мати, як тільки Марина увійшла у квартиру. – Мамо, весілля не буде, – крижаним голосом відповіла Марина, і пройшла на кухню. – Марино, що сталося? Чому ви скасували весілля? – здивувалася мама. Але Ольга Дмитрівна навіть уявити не могла, чому донька скасувала своє весілля
– Марино, нарешті ти виходиш заміж, – з усмішкою сказала Ольга Дмитрівна своїй дочці. – Я така рада, що Володя зробив тобі пропозицію! Знаєш, які зараз несерйозні чоловіки? Їм аби […]
— Ой, це ти так суп вариш? Я закидаю картоплю пізніше, щоб не розварювалася. — Та навіщо ти купуєш цей пральний порошок? Він дорогий, а толку від нього ніякого, всі плями залишає! Я спочатку терпіла, намагалася не звертати уваги. Але потім це стало перетворюватися на щось більше. Вона почала вставати раніше за мене й уже до сьомої ранку стояти на кухні, варити кашу «як треба». А ще Галина Пилипівна взяла моду прибирати, перекладати речі на свій лад. Я вже не знаходила нічого на своїх місцях
В нашій оселі тепер місця для мене немає, бо ми забрали стареньких батьків чоловіка, а в їхній квартирі живе старша дочка чоловіка від першого шлюбу з родиною. Я, чесно кажучи, […]