— І мені б діла ніякого не було до того, хто в сім’ї сина заробляє, якби Лія не почала сильно збуджуватися з приводу того, що чоловік гроші дає мені, – злиться пенсіонерка. – Ну що їй, на хліб не вистачає? Живе і не думає ні про що. Одягнена, взута, відпочивати їздять, будинок стоїть, що таке для сина ті гроші, які він мені переказує? Але ж ні, при кожній зустрічі зі мною невістка намагається мене вкусити
У Ганни Аркадіївни, пані, яка щойно сіла на пенсію, є дорослий син, невістка й онук, якому 6 років. Наполіг на тому, щоб мама, нарешті, звільнилася саме син. — Я планувала […]
– Василю, що відбувається в нашому домі? – я стояла посеред вітальні, тримаючи в руках порожню коробку з-під мого улюбленого сервізу. Чоловік лише знизив плечима. – Мама вирішила трохи прибрати. Сказати тобі забула. – Прибрати? – я відчула, як у мене всередині все закипає. – Це не “прибирання”, це мої речі! Де вони. Василь, нарешті, підняв голову і зробив вигляд, що йому теж цікаво. – Ну, напевно, десь у шафі. Піди запитай у мами. Я різко розвернулася і попрямувала на кухню, де моя свекруха, пані Галина, неквапливо пила чай, наче нічого не сталося
– Василю, що в нашому домі відбувається? – я стояла посеред вітальні, тримаючи в руках порожню коробку з-під мого улюбленого сервізу. Чоловік лише знизив плечима. – Мама вирішила трохи прибрати. […]
Юля дійсно живе і виживає завдяки допомозі батьків: у декреті, виплати крихітні, та ще чоловік, на думку Ксенії Віталіївни, нікуди не годиться. — Музикант, – презирливо каже мама Юлі про свого зятя, – ось відразу бачили, що за птах, але думали, що з появою сім’ї він схаменеться, куди там! Тільки й робить, що пісні пише, якусь групу сколотив, але кому потрібні їхні пісні
— Так я дочці й сказала: або ти з ним розходишся, або звільняйте житлоплощу, – Ксенія Віталіївна категорична і не може стримати емоцій, – я вважаю, що вже якщо хочеться […]
— Скільки вам потрібно? — Мільйон… — Вибачте, Лідіє Ярославівно, а звідки ви знаєте, що в мене є такі гроші? – ахнула Наталка. — Це ж очевидно! Бідні люди не живуть так як ви. Та й Віталій часто хвалився своїми статками й успішністю. Ви для нас приклад для наслідування, – заявила тітка чоловіка
Лідія Ярославівна, тітонька чоловіка, зателефонувала раптово, коли нічого не віщувало “біди”. З родичами чоловіка Наталя зустрічалася тільки у свята. Рідня жила на іншому кінці міста і тітоньки не кликали племінника […]
— Дитину ти нагуляла! – заявила свекруха, дивлячись на онука. – У мене Дмитрик і Олежка спокійні були, а цей не в нашу “породу”. — Порода в собак або в котів, Марія Гаврилівно. А діти – це люди. Усі люди різні. Колір очей, волосся і зовнішність не обов’язково мають бути такими самими, як у вас, – почувши ці образливі слова, кинуті чи то жартома, чи то всерйоз, Поліна намагалася виправдатися, пояснити свекрусі, що “схожий” чи “несхожий” – її суб’єктивна думка, але потім зрозуміла, що це марно
— Дитину ти нагуляла! – заявила свекруха, дивлячись на онука. – У мене Дмитрик і Олежка спокійні були, а цей не в нашу “породу”. — Порода в собак або в котів, […]
Юля виходила заміж. Її мати Віра Антонівна була проти. – Мамо, ти не розумієш! – сказала Юля. – Мій Артем дуже добрий! Ти сама зрозумієш, коли з ним ближче познайомишся. – Добрий? – запитала мати. – Та для кого він добрий, Юлю?! Знаю я цих добрих. Ох буде тобі ще з твоїм Артемом, ох буде… – Мамо, ми ж з Артемом нічого не просимо, – сказала дочка. – Весілля ми самі влаштуємо, тож не хвилюйся. – Самі? – здивувалася Віра Антонівна. – Ну, ну… А Юля чомусь загадково посміхнулася… Весілля справляли у невеликому кафе. І там Віру Антонівну чекав несподіваний сюрприз! Гостей було небагато, і раптом… Віра не повірила своїм очам
Коли дочка так нерозумно завагітніла, Віра Антонівна від досади місця собі не знаходила. Ну, це ж треба було так все встигнути зіпсувати! Тепер доведеться на її шлюб із цим хитрим […]
Не наша була невістка і не змогла я з таким вибором сина змиритися. Де ж то видано з роботи привезти собі жінку, яка нічого про наше життя не знає і не шанує? Кутя у неї каша, в неділю може пральну машину включити, до церкви в такому йшла, що я синові сказала: – Я ще в тому селі маю жити, вертайтеся назад!
То не дивно, що не довго вони нажилися. Ні, я розумію, що є дівчина міська, яка не знає і не хоче знати сільської роботи чи життя, але принаймні має бути […]
Надія з дітьми поїхала у своє рідне місто. Вона хотіла відвідати свою бездітну тітку Віру – сестру матері. Ну і могилки батьків прибрати треба було… Діти були спочатку з нею, а потім залишилися погостювати у двоюрідної бабусі. Добре були літні канікули… Надія вперше за довгий час відчула себе вільною людиною. Вона навіть зрозуміла, що не дуже й хоче їхати додому. А вдома, як виявилось, її ніхто й не збирався чекати! – Я сказав, віддавай ключі від квартири! – зустрів Надію чоловік Роман. – Все, це фінал нашого сімейного життя! У мене Ліля вагітна. – Романе, але як же так? – Надія не вірила своїм вухам
Колись Надія була першою красунею курсу в інституті. Вони з Романом разом навчалися, мріяли. Надія взагалі мало була схожа на типових дівчат їхнього віку, серйозна, майже не фарбувалася, жила з […]
– Ірина зробила велику помилку! Зачепила чоловіка за його его! Так-так, навіть у таких, як Віталік все ж таки є почуття власної гідності
Сварки у Віталія та Ірини були, як за розкладом. Стандартно – десь раз на місяць. Ірина взагалі була з характером: запальна, емоційна. А в чоловіки обрала собі абсолютно протилежну людину […]
– А я свій вік тут доживатиму, біля рідних, – з полегшенням подумав літній чоловік, зайшов у двір, і впевнено попрямував до ґанку своєї рідної хати
Знову виглядаючи надвір через паркан, Сергій Іванович засмучувався. – Ну чому вони так довго, обіцяли зранку, а тут уже й вечеря скоро. Вважай субота вже минула, завтра до обіду залишаться, […]