– Це не “чужі справи”, Артуре! Це моя подруга, і її нахабно виставили з ресторану через дитину, – наголосила я чоловіку. – Ну, може, була якась причина?, – виправдовував цей вчинок Антон. Я роздратовано гепнула чашку на стіл. – Так, причина! Вона прийшла туди з сином, а їм сказали, що дитячих місць у них немає, що заклад не для малих. Хоча за пів години я бачила там цілу сімейку з трьома дітьми, які розкидали картоплю фрі по підлозі!
– Антоніно, ти серйозно? Тобі що, нема чого робити? Влазити в чужі справи, як моя баба в політику! Артур виглядав знервований. Його голос дзвенів у невеликій кухні, де пахло свіжозавареною […]
Подарунок Дениса я з розмахом викинула у смітник. Я відразу зрозуміла, ще до повідомлення свекрухи, що це її рук справа. – Сподіваюся, парфуми тобі сподобалися. Вони такі ж елегантні, як ти. Я дивилася на ці слова й відчувала, як стискається щось всередині мене. Це не просто парфуми. Це черговий тест. Чи прийму я цей “знак уваги” і погоджуся на роль, яку мені відвели?
Подарунок Дениса я з розмахом викинула у смітник. Я відразу зрозуміла, ще до повідомлення свекрухи, що це її рук справа. – Це жарти такі? – я підняла очі на Дениса, […]
Першою в лікарню приїхала не моя мама, а свекруха. Вона сунулася до немовляти так, ніби сама його на світ привела. – Бабуся тут! Дай-но гляну на свого онука! – сказала вона і взяла малого на руки, навіть не глянувши на мене. Мій чоловік стояв поруч і тільки посміхався. Тоді мені здалося, що це тимчасово, що вона просто хвилюється. Але я помилялася. Коли я повернулася додому, свекруха вже мала ключ. Вона заходила, коли хотіла, переодягала малого в те, що їй подобалося. – Це що за лахміття? – казала вона, відкладаючи вбік бодіки, які вибрала я. – Я хочу, щоб мій онук виглядав гарно
Коли я народила сина, моя свекруха ледь з розуму не зійшла. – Це нормально, що бабуся важливіша за маму? У лікарні все пішло не так. А після повернення додому стало […]
Самотня з «запасним аеродромом» — як я викрила змову чоловіка та свекрухи
— А що тут, власне, обговорювати? Звісно, все дістанеться їй, — голос свекрухи, що лунав із кухні, змусив Арину завмерти в коридорі. — Зараз такі закони, сину. Завжди жінка у […]
Давно збираюся тобі сказати — я тепер багатий, і ми розлучаємося, — цинічно заявив чоловік після двадцяти років шлюбу
— І що? Ти в цьому збираєшся йти на прийом до мера? — скривився Геннадій, розглядаючи дружину. Олександра вийшла до нього з гардеробної, задоволена собою та радісна від того, що […]
– Я просто не їв давно…- пробурмотів сирота, не підводячи голови
Валентина швидко пробивала товари, не підводячи очей. Працювала на автоматі: рука механічно тяглася до сканера, товар лягав на стрічку, цифри мелькали на екрані. «Хліб – молоко – цукор – сто […]
Про те, що в нареченого є власне житло я звичайно ж знала, однак на гостині ніколи не була. Та вже коли Вадим мені пропозицію зробив і ми із ним планувати весілля почати, я таки погодилась із свого містечка переїхати до нього в столицю. “А це хто, Вадику?” – вийшла нам на зустріч молодиця, як тільки я переступила поріг його житла
Про те, що в нареченого є власне житло я звичайно ж знала, однак на гостині ніколи не була. Та вже коли Вадим мені пропозицію зробив і ми із ним планувати […]
– До речі, коли ти до нас своїх шкільних подруг запросила? Тоді місяць тому. Ця, темненька, Оксана здається, весь час питала “Ой, а це у вас смарттелевізор такий великий? Ой, Поліно, а який у тебе браслетик гарний!” Ой, та ой! – А сама все кота нашого гладила, та заздрісно на всі боки дивилася! – Ну ти що, Кириле, ти у все це віриш? Та годі тобі, це все брехня! – Думаєш
– Тобі не здається, що останнім часом відбувається щось дивне?, – запитав Кирило дружину якось увечері після роботи, – всяка нісенітниця сиплеться одна за одною! – Сьогодні з мого автосервісу […]
– Хотіла розлучення? Отримуй – сказав чоловік. Але чомусь не пішов
Все почалося три місяці тому. Звичайний вечір, звичайна розмова. Точніше, її відсутність – вони давно розучилися говорити. – Я подаю на розлучення, – сказала Марина, не відриваючи погляду від телевізора. […]
Я не хотіла жити від зарплати до зарплати, як моя мама. Вона ж вибрала “кохання”, яке нічого в житті не дає. Ось тому коли я почала шукати супутника життя, то дивилася лише на “наповнення” гаманця. І ви знаєте, я його зустріла. Чотири місяці поруч з Василем я була впевнена, що зловила “багатство за хвоста”. І лише згодом вияснилося, що ми грали у цю гру удвох
Я не хотіла жити від зарплати до зарплати, як моя мама. Вона ж вибрала “кохання”, яке нічого в житті не дає. Ось тому коли я почала шукати супутника життя, то […]