Невістка раптом запросила Людмилу в гості – «на пиріжки». – Мамо, тобі ж нудно одній жити! – почала Олена. Це вона говорила про те, що Людмилі треба свою квартиру залишити внучці. А жити переїхати до дітей. – Ніскільки мені не нудно! – засміялася Людмила. – От зовсім і не смішно! – спохмурніла невістка. – Сама ж знаєш, що ми не можемо купити доньці квартиру. А вона доросла, їй некомфортно з батьками… Невістка говорила лагідним голоском. – Так і мені з вами некомфортно буде, – відповіла Людмила. – Мамо, а тобі який комфорт треба?! – обурився син Петро. – Ну, до мене подруги приходять на чай, – посміхнулася Людмила. І тут невістка не витримала
Після того, як двадцятисемирічна внучка пішла, Людмила сиділа з гнітючим почуттям безвиході… Хто б знав, що, доживши до сімдесяти п’яти років, вона почує від рідної внучки Маринки: – Ти мені […]
– Який заповіт? Він не мав жодного заповіту! Та й навіщо? Я єдина спадкоємиця! – Взагалі то він мав заповіт, і склав його п’ятнадцять років тому. – Не може бути! Навіщо?! – У нас же ж немає нікого з рідні! Він що, мене зраджував
– Аліно Романівно, нам треба поговорити про заповіт вашого чоловіка, – нотаріус, Степан Маркович, дістав якісь папери. – Про що? – Вона здивовано підняла брови. – Який заповіт? Він не […]
– Послухай, може, недарма все це? Тобі не здається, що твоя свекруха і, можливо, навіть чоловік намагаються чогось від тебе досягти?
– Ох, яка все ж таки чудова у вас квартирка! – Зінаїда Михайлівна казала це щоразу, коли приїжджала у гості до сина Олега. Той лише завжди ніжно і якось гордо […]
Олексій в Олени був єдиний син. Нікого в неї, крім нього, не було. Родичі були, але всі жили далеко від неї. Чоловік привіз її до цього міста. Він серйозно занедужав і покинув їх, коли йому було лише сорок
Олена, коли син одружився, зраділа. Але її радість тривала недовго. Невістка виявилася із сюрпризами. Сину Олени Олексію вже було під тридцять І він начебто навіть не думав про одруження. Він […]
– Я, твоя мати Тамара та мій чоловік Віктор Васильович навчалися в одному класі. Ти це знаєш. Я дружила з Віктором, а твоїй мамі він дуже подобався. У нас вже був Сашко, коли у мого чоловіка з твоєю мамою почалися стосунки. Я це знала, але мовчала. Не хотіла сина позбавити батька
Рита підійшла до під’їзду. Дзвінок від Олександра її зупинив, і вона сіла на лавку. – Сашко! Я так сумую. Приїжджай швидше, – казала Рита телефоном. – Кохана моя! Почекай. Ще […]
– Ти більше нічого не вигадала? – раптом обурився її чоловік Іван. – Це ж в яку копійчину нам виллється твій ювілей?! У нас що мало, куди гроші треба?! Нам треба дах перекрити, машину б поміняти на новішу, а ти ювілей у кафе святкувати надумала
Свій ювілей Ольга хотіла святкувати в кафе. А що?! Має право! П’ятдесят років, піввіковий рубіж, поворот в нове життя. – В нове? – посміхнулася своїм думкам Оля. – Яке нове? […]
– Ну нарешті збагрили стареньку. Набридла вона вже у своїх коричневих в’язанках і стоптаних туфлях. Тепер Ніночка її місце займе. Пам’ятаєш, приходила до начальника на співбесіду? Говорять, його пасія
Ольгу Іванівну проводжали на пенсію. Вона сиділа в центрі великого кабінету начальника перед усім колективом своїх колег, а вони, стоячи, висловлювали й жаль, і подяку за добру, сумлінну роботу. Висловився […]
– Значить так! Весілля буде, – рішуче сказав Микола. – Наречена – не чекає дитину. Вашим коштом жити – не будемо. Ще питання є
Галя з Миколою одружилися, коли їм було по 23 роки. Хороший вік для створення сім’ї. Навчання позаду, є професія, улюблена робота і вже спільні плани. Зустрічалися вони майже два роки. […]
– Заздрісники, звичайно, можуть всяке придумати, згодна. Але Варварі я вірю. Вона сама бачила, як у неї за городом Світлана обіймалася з твоїм чоловіком. – Ну ще й Світлану приплели. Ми з нею в добрих стосунках. Вона на таке не піде
Надія з дочкою залишилися самі. Якби хтось їй сказав раніше, що вона опиниться в такій ситуації, ніколи б не повірила. А тепер усе випливло назовні. Звинувачувати нема кого. Можливо, сама […]
– Бабусю, коли ти спиш?! – запитувала у Віри її внучка Марійка. – Я засинаю – ти ще не лягаєш! Прокидаюся – а ти вже нам млинців насмажила! – Встигну відіспатися, у мене попереду ціла вічність! – жартувала Віра. Вони з чоловіком Олегом привозили онуків в село щоліта. Дітлахи любили дачу. Ще б пак – роздолля! Діти Віри й Олега заповнювали величезний холодильник продуктами, залишали гроші. Гостювали всі разом тиждень, а потім донька з чоловіком, і син з дружиною їхали. А внуки лишалися з дідом і бабою… А одного дня Марійка принесла якусь коробку. Віра зазирнула в неї і ахнула від побаченого
Вечір був напрочуд теплим для середини жовтня. Віра з чоловіком повечеряли, вимили посуд. Чоловік ще сидів у своїй майстерні, а Віра збиралася лягти з книжкою в ліжко. Кішка Буся, старша […]