– Він у мене головою звик працювати: йому не треба вміти шафи збирати, – обурена свекруха
Чоловік мені дістався абсолютно не пристосований для життя. Таке відчуття, що вчора з яйця вилупився. Як пралку запускати – не знає, як лампочки міняти – не знає. Навіть шафу за […]
У їхній хаті часто були гості. Гості були майже завжди.– Усі п’ють і п’ють, пляшок повно, а їжі зовсім нема. Хоч би шматок хліба знайти, та на столі лише недопалки й порожня консервна банка, – Льоня ще раз уважно оглянув стіл, але нічого їстівного не знайшов.
У їхній хаті часто були гості. Гості були майже завжди. – Усі п’ють і п’ють, пляшок повно, а їжі зовсім нема. Хоч би шматок хліба знайти, та на столі лише […]
– Алінка, мені треба відкрити тобі душу… Відчуваю, що мій кінець близький. Ти мусиш знати правду, навіть якщо після цього зненавидиш мене, – почала свекруха, стискаючи руку Аліни
– Алінка, мені треба відкрити тобі душу… Відчуваю, що мій кінець близький. Ти мусиш знати правду, навіть якщо після цього зненавидиш мене, – почала свекруха, стискаючи руку Аліни. Аліна завмерла. […]
– Вірочко, терміново потрібні 10 тисяч євро, у тебе ж вони є, – подзвонив мені чоловік з Італії. Я трохи здивувалась, навіщо йому така велика сума? Адже в нас все є: двоповерховий будинок, навколо нього вже все зроблено, є машина, а сина ми вже забезпечили власною квартирою. Тому я не могла зрозуміти, чому він просить у мене ці гроші. – Петре, гроші я маю, але хочу зрозуміти, навіщо вони тобі?
– Вірочко, треба 10 тисяч євро, у тебе ж точно є, – зателефонував мені мій чоловік в Італію. Я дещо здивувалася, навіщо йому така велика сума? У нас же все […]
– Господи, немає мені ніде спокою, та чому я така нещаслива. Думала, ну ось поїду від негідника чоловіка, нарешті заживу щасливим життям, а тут знову облом – примарі я не сподобалася
Василина прожила зі своїм горе-чоловіком Матвієм майже шість довгих років. Він їй так набрид своєю лінню, нескінченною брехнею і непробудними гулянками, що вона готова була втекти з їхнього невеликого містечка […]
– Встали, і пішли звідси! – Бачу, як вам діти потрібні! Вам би тільки квартири захопити! А як захопите, то їх у дитбудинок, якщо не на вулицю! Нічого вам не буде! – Суворо вигукнула бабуся
– Не вір їм! – прошипіла Марина братові в обличчя, і тихенько виштовхала його на кухню. – Марино, ти чого? – здивувався Андрій. – Це ж наші бабусі та тітки! […]
Катерино, я все розумію, але і мама до нас не часто приїжджає, тому якщо можеш, то зустрінь її, – каже мені чоловік. В той день я мала багато важливих справ по роботі, але розуміла, що свекруха і справді до нас рідко приїжджає, тому я зателефонувала на роботу і сказала, що беру вихідний за свій рахунок. У мене на наступний день мав бути день народження, то ж начальник з розумінням поставився до ситуації, і відпустив мне на два дні. Юрій поїхав на роботу, сказав, що буде ближче до вечора, а я тим часом взялася до приготування страв, бо хотілося якомога гостинніше зустріти маму мого чоловіка. Вона настільки хороша людина, що я таких і справді мало зустрічала
– Катерино, я все розумію, але і мама до нас не часто приїжджає, тому якщо можеш, то зустрінь її, – каже мені чоловік. В той день я мала багато важливих […]
Я не пішла на весілля до Богдана і не пустила чоловіка. Єдине, кого я не стримала, це був наш молодший син Єгор. Він впертий, в діда, мого тата пішов, ось і не послухався мене. Та що казати, і старший, Богдан, на мої благання не зважав. Закохався він. А нічого, що ця Оксана на 10 років старша, ще й з дитиною в придачу? Вже тринадцять років минуло з дня їх весілля, але я ні про що не шкодую. Не хочу я їх ні бачити, ні чути
Я не пішла на весілля до Богдана і не пустила чоловіка. Єдине, кого я не стримала, це був наш молодший син Єгор. Він впертий, в діда, мого тата пішов, ось […]
— Мені набридло, якщо чесно спати в прохідній кімнаті, – каже Марія Миколаївна подрузі. – Це такі незручності, ти не уявляєш. Вранці то син на роботу йде, гримить на кухні посудом, то онук біжить. Невістку не розбудиш, спить до обіду, а він встане і до мене: «Бабо, а що ми будемо їсти». Та й узагалі, хочеться спокою, нарешті
Марія Миколаївна рахувала дні до того моменту, коли її син із невісткою та онуком зможуть з’їхати у власне житло. Але будинок уже півроку тому здали в експлуатацію, а пенсіонерка спокою […]
– Мамо, оце останній раз, що я відкрила тобі двері, коли ти приїхала без попередження. Наступного разу не подивлюся і на твої ці сумки з банками, з буряками чи картоплею. Я тобі скільки раз прошу, треба попереджати. — Ну і що, що без попередження? Що я, чужа людина? Дочка має матері радіти, а не стояти з таким лицем, — мама роздратовано скидає з плеча торбу, повну якихось пакунків
– Мамо, оце останній раз, що я відкрила тобі двері, коли ти приїхала без попередження. Наступного разу не подивлюся і на твої ці сумки з банками, з буряками чи картоплею. […]