На свій день народження я взяв дружину, сина і пішов до своїх батьків, які живуть на сусідній вулиці. Просто кожного року одне й те саме — родина Софії, а вона не маленька, приходить без подарунки. Ну хоч би коробку цукерок колись принесли. Мені вже 45 років, п’ятнадцять з яких я одружений
На свій день народження я взяв дружину, сина і пішов до своїх батьків, які живуть на сусідній вулиці. Просто кожного року одне й те саме — родина Софії, а вона […]
Ірина повернулася додому з роботи. На кухні її чекав шикарно накритий святковий стіл, та її чоловік Олексій. – З днем народження, кохана! – радісно сказав Олексій. – Дякую! – усміхнулася Ірина. – Не чекала, що ти таке влаштуєш! – А це ще не весь сюрприз, – додав чоловік, взяв на краю столу якусь чорну коробочку і вручив її дружині. – Що це? – здивувалася вона. – А ти відкрий, і подивися. Думаю тобі сподобається, – якось підозріло додав Олексій. Ірина обережно відкрила коробочку, заглянула всередину і…заціпеніла від побаченого
– Думаю, Олексій мені зраджує, – зізналася Ірина найкращій подрузі. Віра замахала руками: – Що ти, твій Олексій на інших баб навіть не дивиться! Звідки такі підозри? Ірина почала перераховувати: […]
— Дарино, я буду платити тобі 60 тисяч гривень на місяць за те, що ти будеш доглядати свого колишнього чоловіка, — почула я в телефоні голос Валентини, нинішньої дружини Петра. Я застигла, притиснувши слухавку до вуха, намагаючись збагнути, чи це якийсь жарт, чи вона серйозно. Ми з Петром розійшлися 20 років тому. Нам тоді було по 40
— Дарино, я буду платити тобі 60 тисяч гривень на місяць за те, що ти будеш доглядати свого колишнього чоловіка, — почула я в телефоні голос Валентини, нинішньої дружини Петра. […]
– Ну добре, сама захотіла, тож слухай! Так, це я напоумила Софію сказати про дядька з бородою! Думаєш, мені легко жити у твоїй тіні? Наташа то, Наташа це! Дивись, вчись! Будь, як сестра! А тепер у тебе родина та дочка! – Роздратовано гаркнула сестра
Ігор тихенько відчинив двері своїм ключем. Зазвичай він приходив до сьомої, а то й о пів на восьму, але цього разу у шефа був день народження, і той на честь […]
Я ж з добрих намірів стала повчати свою новоспечену невісточку Оленку: — Голубонько, ти що таке твориш? Гречку треба перебрати і промити перед тим, як заливати водою і варити! Оленка, стоячи біля плити, глянула на мене своїми великими, зеленими, трохи переляканими очима, а потім знизала плечима. — Та ми завжди у моїй родині просто так варили, і нічого. — Так не годиться! — продовжую я, вкладаючи в голос усю свою материнську турботу. — У гречці може бути все, що завгодно! Камінчики, сміття і таке інше. Не їсти ж це усе! Так само любі крупи
Я ж з добрих намірів стала повчати свою новоспечену невісточку Оленку: — Голубонько, ти що таке твориш? Гречку треба перебрати і промити перед тим, як заливати водою і варити! Оленка, […]
Алла зустрілася зі своєю подругою Іриною в кафе. – Ну, привіт подруго! – весело сказала Алла, підійшовши до столика, за яким вже сиділа Ірина. – І для чого тобі потрібна була, така термінова зустріч? – Привіт, Алло. Мені потрібно з тобою поговорити, і дещо тобі розповісти, – сказала Ірина. – Що розповісти? – не зрозуміла Алла. – Розповісти… Свою найбільшу таємницю…Мою таємницю, та мого чоловіка, – несподівано додала жінка. – Яку ще “таємницю”? – здивувалася Алла. Ірина зробила ковток кави, хвилину помовчала, наче збиралася з думками, а потім все виклала подрузі. Алла висулхала Ірину і ахнула від почутого
– Я взагалі-то заміж без кохання вийшла, – після деяких роздумів видала Ірина, коли подруга стала слізно скаржитися, що її почуття до чоловіка охолонули, що його присутність її дратує і […]
І як мені тепер жити по сусідству з цією жінкою, яка прийшла на наше з Данилом весілля у весільній сукні, пишнішій за мою? Це колишня дівчина мого чоловіка Алевтина, перша красуня села. Справляли весілля у нього, і жити я переїхала в його село, хату йому батьки подарували. А через дорогу — Алевтина ця живе
І як мені тепер жити по сусідству з цією жінкою, яка прийшла на наше з Данилом весілля у весільній сукні, пишнішій за мою? Це колишня дівчина мого чоловіка Алевтина, перша […]
Людмила смажила на вечерю картоплю, коли у двері подзвонили. – Я відкрию! – гукнула її донька Ганнуся і побігла в коридор. Люда глянула на годинник: майже дев’ять. Пізно для візитів. Та й не чекають вони ні на нікого. – Хто б це взагалі міг бути? – якось дивно почала хвилюватися Людмила. – Мамо! Це до тебе! – в кухню заглянула Ганна, і одразу пішла у свою кімнату. Жінка швидко витерла руки об рушник і поспішила в коридор. Людмила вийшла в коридор, глянула на несподівану гостю і… ахнула від побаченого
– Мамо, а ми у вихідний сходимо в кіно? Людмила посміхнулася, подивившись на свою дочку. Ганнуся, розумниця та красуня. Її гордість. Ганна навчалася у восьмому класі, і хоч вона й […]
— Ігорю, мені все одно, що ти зробиш із цим акваріумом – чи мамі на голову поставиш, чи поллєш ним її квіти, чи відвезеш сестрі – але щоб до вечора його в квартирі не було! Ми постійно на роботі, а Ромчик у свої 5 років ще малий сам його доглядати. Твої мама і сестра не думали головою зовсім, коли зробили такий подарунок йому на день народження! Це сталося в минулі вихідні
— Ігорю, мені все одно, що ти зробиш із цим акваріумом – чи мамі на голову поставиш, чи поллєш ним її квіти, чи відвезеш сестрі – але щоб до вечора […]
Моє серце відчувало щось не те. Дочка з тим Олегом зустрічається лише пів року. Ну яке весілля, коли ти не знаєш добре цю людину? Так, мене також зачарувало перше знайомство: квіти, милі усмішки, поведінка. Але те, що мені розповіла про Олега сусідка – не вкладається в голові. Дочка мені вірити не хоче, як і відмовлятися від весілля
Моє серце відчувало щось не те. Дочка з тим Олегом зустрічається лише пів року. Ну яке весілля, коли ти не знаєш добре цю людину? Так, мене також зачарувало перше знайомство: […]