— Васильку, а давай ще дитинку заведемо, – запропонувала вона чоловікові, – а то Іванко виріс, ми й не помітили. Так і школу закінчить, залишить рідну домівку, і лишимося ми з собою самі-самісінькі. — А, давай, – спочатку погодився чоловік, але навіщось поліз у верхній ящик у шафі, де під білизною лежали гроші і журнал затрат та доходів
Про жадібність сім’ї Єгорових знали і за межами села, в якому вони жили. Подейкували, що Вася одружився з Поліною тільки через те, що за нею посаг гарний був: ковдра, перина, […]
— Людко, чуєш Людко, вставай, пора сніданок готувати, і курям не забудь дати, – часто будила вранці маленьку дев’ятирічну дівчинку мати. У кімнаті було прохолодно, піч уже охолола, Людмилка скуйовдилася і ніяк не могла себе змусити вилізти з-під теплої ковдри. Але треба, а то можна позбутися солодощів чи обновки до свята
— Людко, чуєш Людко, вставай, пора сніданок готувати, і курям не забудь дати, – часто будила вранці маленьку дев’ятирічну дівчинку мати. У кімнаті було прохолодно, піч уже охолола, Людмилка скуйовдилася […]
— Та ти з боку подивися, – продовжувала наступ жінка, – що вона у своєму селі бачила? Корів та свиней? Навесні, восени з чобіт гумових не вилазила? Я сільських знаю. Їм аби за що-небудь вчепитися, відштовхнути когось… Дивуюся, де ти таких знаходиш? Минулого разу кандидатку в наречені привозив, здається, Вірою її звали. Така ж нахабна обірванка
Те, що почула зараз Катерина, зовсім не призначалося для її вух. Тому й засмутило дівчину до сліз. Біля прочиненого вікна Катя опинилася випадково. Їй просто захотілося подивитися на клумби з […]
— Старайся, Гусак! А не то будеш двірником працювати все життя, вулиці підмітати! З такою успішністю ні в інститут, ні в училище не візьмуть. Дітлахи на слова вчительки починали сміятися, а Дімка червонів, втягував голову в плечі й робив вигляд, що намагається писати рівно. Але хлопчик зненавидів школу, і навчання стало для нього покаранням
Дімка Гусак був найменшим у класі, чому його хлопці дражнили “гусаком”, розʼяснювати не потрібно. Хлопчисько до того ж був поганим учнем, ледве-ледве на трійки встигав із предметів. Чи то заважала […]
— Отже, ось як ти сприймаєш материнську любов? Невдячна! Я ж усе для тебе! Усе життя… — Ось саме – все життя! – Віра раптом розплакалася. – Себе поховала в чотирьох стінах. А тепер… тепер ти робиш те саме зі мною. — Що?.. – Надія розгублено моргнула. – Я не… — Ні, мамо, саме це ти й робиш! Я тоді зламала твоє життя своїми істериками, а тепер розплачуюся за це
— Отже, ось як ти сприймаєш материнську любов? Невдячна! Я ж усе для тебе! Усе життя… — Ось саме – все життя! – Віра раптом розплакалася. – Себе поховала в […]
Ольга збиралася лягати спати, як раптом почула тихі схлипування з дитячої. Жінка одразу кинулася до Максима. – Синку, що сталося? – запитала вона, сівши на край ліжка. Хлопчик різко відсторонився, уткнувся обличчям у подушку і тихо пробурмотів: – Іди! Не хочу тебе бачити! – Максиме, чому ти так говориш? – здивувалася мати. – Іди, – повторив син. – Мені тато розповів всю правду про тебе! – Сину, про що ти? Яку правду? – ще більше здивувалася жінка. – Я знаю, що ти задумала! – несподівано сказала Максим, зібрався з духом і передав слова батька Ользі. Оля вислухала сина і остовпіла від почутого
– Якщо ти така розумна, все сама вирішуєш – розлучайся! Микола стояв посеред кухні, схрестивши руки і дивився на Ольгу допитливо, ніби чекав, що вона, як завжди, опустить голову і […]
В Андрія Дмитровича був ювілей. В його домі зібралися діти, друзі та родичі, щоб привітати ювіляра. Свято було у самому розпалі, гості говорили тости, дарували подарунки. – Андрію, можна тебе на хвилинку, – підійшла до Андрія Дмитровича сестра його покійної дружини. Чоловік вийшов із своячкою на кухню. – Андрію, я думаю, що настав час тобі дізнатися, секрет, який моя сестра приховувала від тебе все життя, – раптом сказала своячка. – Який ще секрет? – здивувався Андрій. Віра хвилину помовчала, зібралася з думками і все розповіла Андрію. Андрій вислухав своячку і…ахнув від почутого
– Привіт, тату! Як у тебе справи? Як здоров’я? – у слухавці почувся веселий голос Оксани. Коли вона телефонувала батькові, її настрій завжди покращувався. Дівчина дуже любила тата. У них […]
Степан був удома. В двері подзвонили. Чоловік глянув у дверне вічко. Там стояла якась молода, гарна дівчина. – Дівчино, ви до кого?! – запитав хазяїн квартири. – Вибачте, а Геннадій Іванович тут живе?! – запитала незнайомка. Степан одразу відкрив замок. – Ви до Геннадія Івановича? – перепитав він. – Чи я недочув? – Так, саме до нього, – сказала гостя. – А ви його син? – Так, син… – сказав чоловік. – Тільки тата вже рік, як не стало… – Рік?! – дівчина змінилася на обличчі. – Виходить, я запізнилася? Вона зайшла в квартиру, дістала з сумочки щось загорнуте в хустку, і простягла Степанові. – Ось, – сказала красуня. – Заберіть… Степан розгорнув хустку і застиг від побаченого
Степан довго стояв у себе в коридорі й дивився у дверне вічко, розглядаючи за дверима гарну дівчину, і намагаючись зрозуміти – ким вона може бути? Відчиняти двері не хотілося, тому […]
Ольга прийняла ванну, подивилася серіал і залізла в ліжко. Вона майже заснула, як раптом пролунав гучний стукіт у двері. – Кого там ще принесло? – спохмурніла жінка. Взувши капці, Ольга попленталася в коридор. На порозі стояв Микола – сусід з третього поверху. Він переїхав у цей будинок недавно. З першої зустрічі чоловік пропонував Ользі познайомитися ближче… – Пустиш, хазяєчко?! – засміявся він. – Холодно одному. Сусід м’яко прочинив двері. – Куди?! – вигукнула Ольга. – Ану йди! – Як це? – сусід побілів. – Іди звідси, – сказала Ольга. – В мене є наречений! Вранці жінка пішла на роботу, попрацювала й пішла додому. Ольга підійшла до своєї квартири й застигла від побаченого
З Юлею ми познайомилися випадково. У легкій курточці вона стояла на зупинці і плакала, намагаючись сховатися від вітру за кіоском. Зовсім не хотілося ні у що вплутуватися після важкого робочого […]
Діти не вчаться! Невістка і син вважають, що освіти 4 класів достатньо як бази, а далі діти самі розберуться. Мої невістка і син забрали дітей зі школи після 4 класу. Зараз онукам 13 і 11 років, і вони не ходять до школи. Я обурювалася, бігала, просила, що тільки не робила. Та невістка сказала, що вона вважає, що таблиці множення, вміння читати і писати, базових знань, які даються в 4 класі, достатньо дитині для старту в житті
Діти не вчаться! Невістка і син вважають, що освіти 4 класів достатньо як бази, а далі діти самі розберуться. Мої невістка і син забрали дітей зі школи після 4 класу. […]