Сестричко, лише ти мені можеш допомогти, прошу тебе, не відмов мені, – прохання сестри виглядало для мене дуже дивним, я просто не знала, що мені на це їй відповісти. Коли моя рідна сестра Наталя прийшла до мене із рішенням поїхати на заробітки, я спочатку її підтримала. Життя в неї було нелегке: сама виховувала сина Андрійка, грошей завжди бракувало, і я розуміла її прагнення змінити своє життя. Але коли Наталя сказала, що залишить сина зі мною, я розгубилася, адже зрозуміла, що це велика відповідальність
– Сестричко, лише ти мені можеш допомогти, прошу тебе, не відмов мені, – прохання сестри виглядало для мене дуже дивним, я просто не знала, що мені на це їй відповісти. […]
– Ой, ну яке помогти, Тамаро Петрівно, – зітхнула моя невістка на дивані. – Я оце вчора на йогу ходила, так в мене така кріпатура сьогодні. Я поїм ну все, що ви наготуєте, і хвалити буду. Знаєте, в мене аж сльози навернулися, але я відвернулася до плити й продовжувала готувати. Трималася, як могла. Але тепер я зрозуміла: більше сина й невістку до себе звати не буду, як би мені не було тяжко й самотньо. Місяць тому я продала наш із чоловіком будинок у райцентрі
– Ой, ну яке помогти, Тамаро Петрівно, – зітхнула моя невістка на дивані. – Я оце вчора на йогу ходила, так в мене така кріпатура сьогодні. Я поїм ну все, […]
Рівно о сьомій вечора пролунав дзвінок у двері. Свекруха, як завжди, виглядала бездоганно — модний одяг, ідеальна зачіска. Цокання її каблуків відлунювало по паркету, поки вона проходила вітальнею, ретельно оглядаючи кожен куток. Катерина хвилювалася, бо свекруха прийшла оголосити їм якусь новину
У просторій та світлій вітальні нової квартири Катерина поправляла фотографії на стіні. Кожен знімок нагадував їй про щасливі моменти: весілля, новосілля, спільні подорожі з Олексієм. П’ять років їх шлюбу промайнули […]
Похвалилася, що назбирала 150 тисяч гривень! Допомагати бабусі не буду ні грошима, ні продуктами. Краще на себе витрачу. А її квартира і так буде моя.
Похвалилася, що назбирала 150 тисяч гривень! Допомагати бабусі не буду ні грошима, ні продуктами. Краще на себе витрачу. А її квартира і так буде моя. та не спішіть мене засуджувати! […]
– Мамо, що ви робите? – Я, ще не відкривши очей, відчула, як ковдра з’їхала з мене, і я опинилася зовсім розкритою. Свекруха хіхікала вже в дверях і, як завжди, тікала з нашої кімнати. Її сміх ще довго лунав у моїх вухах, залишаючи після себе відчуття злості й безпорадності. Минуло лише два тижні від нашого переїзду
– Мамо, що ви робите? – Я, ще не відкривши очей, відчула, як ковдра з’їхала з мене, і я опинилася зовсім розкритою. Свекруха хіхікала вже в дверях і, як завжди, […]
– Синку, ти ж розумієш, що ось і настав момент тобі мене віддячити. Мені навіть не цікаво, що з цього приводу подумає твоя дружина. Ти голова молодої сім’ї, і це має бути тільки твоє рішення, – говорила моя новоспечена свекруха своєму сину. Вони не знали, що я випадково чую цю розмову
– Синку, ти ж розумієш, що ось і настав момент тобі мене віддячити. Мені навіть не цікаво, що з цього приводу подумає твоя дружина. Ти голова молодої сім’ї, і це […]
Я витратила на стіл десь 30 тисяч гривень і ніяк не очікувала, що мої заможні свати, у яких два мерседеси і триповерховий будинок, прийдуть на мій 60-річний ювілей всього лиш з якимось букетом троянд! Ну і толку, що їх 101 в букеті! Я сиділа за святковим столом, насупившись. Гості сміялися, жартували, їли все, що я з таким трепетом і любов’ю замовляла та готувала цілий тиждень. Від смажених качок до королівських креветок – на любий смак
Я витратила на стіл десь 30 тисяч гривень і ніяк не очікувала, що мої заможні свати, у яких два мерседеси і триповерховий будинок, прийдуть на мій 60-річний ювілей всього лиш […]
– Андрію, ти добрий син. Ти переказував гроші, дзвонив у свята. Але знаєш, що я зрозуміла? Гроші не гріють душу! А внучок Максим – він просто був поруч. Без жодних умов та очікувань! Тому, свою квартиру я заповідаю йому
– Ба, давай я тебе в кабінет проведу, – Максим дбайливо підтримував Ніну Петрівну під лікоть, поки вони повільно підіймалися сходами поліклініки. – Дякую, рідний. Без тебе я б і […]
Надійко, зрозумій правильно, переїзд до нас – не найкраща ідея. Ми тебе любимо, і завжди раді бачити у своєму домі, але мама занадто слабка, а у тебе діти, буде гамір, – батько якомога акуратніше намагався пояснити мені, що моя ідея з переїздом йому видавалася не найкращою. У моїх батьків є гарний заміський будинок, в якому ми з сестрою виросли, і я вирішила, що якийсь час ми ж родиною поживемо у них. Прийняла я таке рішення зовсім не тому, що нам нема де жити, у нас з чоловіком є гарна квартира. Просто у мене в голові визрів план, як допомогти мамі
– Надійко, зрозумій правильно, переїзд до нас – не найкраща ідея. Ми тебе любимо, і завжди раді бачити у своєму домі, але мама занадто слабка, а у тебе діти, буде […]
Сваха на сватанії так мило усміхалася, а потім, коли вже всі трішки “повеселіли”, каже: “Ну, ви, Оксано, в Італії вже більше п’ятнадцяти років працюєте. Чоловіка не маєте, то ж сам Бог велів, щоб ви дітям на весілля квартиру подарували”. – А звідки ви знаєте, Тетяно, що в мене чоловіка нема? Ви мені свічку в Італії тримаєте? – Сваха розгубилася, почервоніла, мабуть, соромно за свої слова стало. Але ви знаєте, це мені здалося
Сваха на сватанії так мило усміхалася, а потім, коли вже всі трішки “повеселіли”, каже: “Ну, ви, Оксано, в Італії вже більше п’ятнадцяти років працюєте. Чоловіка не маєте, то ж сам […]