Рік тому я вигнала чоловіка з квартири, що не було для мене чимось новим, бо він часто тікав до мами. Я думала, що він наступного дня прийде з вибаченнями.

Рік тому я вигнала чоловіка з квартири, що не було для мене чимось новим, бо він часто тікав до своєї мами за першої ж незручності. Квартира була моя, зароблена важкою […]

Настя та Сергій збиралася лягати спати, як раптом до них в кімнату влетіла свекрухи. – Як ти посміла, це зробити?! – одразу вигукнула Маргарита Іванівна, тримаючи в руках якусь дерев’яну шкатулку. – Мамо, що сталося? – спитав здивований поведінкою матері Сергій. – Що сталося?! А це ти у своєї дружини спитай! – обурено вигукнула жінка. – Ти кого до нас в будинок привів!? – Мамо, заспокойся і поясни все нормально, – попросив сина. – Нема чого пояснювати! Ось, сам подивись, – сказала жінка і дала в руки Сергію шкатулку. Сергій обережно відкрив шкатулку, заглянув всередину і ахнув від побаченого

Маргарита Іванівна мала дві невістки. Олена – дружина старшого сина, Максима, подруга з першого дня. Вона дуже пасувала їй за характером — така ж пробивна, впевнена, яскрава. Все в неї […]

– Мамо, звідки у сестри такі гроші? – Задала я питання, дивуючись. Коли Таня попросилася пожити в мене на час свят, я не заперечувала. Все-таки у неї йшов ремонт

Моя сестра Таня ніколи не була серйозною. Усі її шкодували: мовляв, молодша, тендітна, хвороблива. На мій погляд, саме це її зіпсувало. Поки я старанно навчалася, щоб вибитися в люди, сестра […]

– Вірочко, треба 10 тисяч євро, у тебе ж точно є, – зателефонував мені мій чоловік в Італію.Я дещо здивувалася, навіщо йому така велика сума? У нас же все є: будинок на два поверхи, навколо будинку ми вже давно все довели до пуття, машина, сина свого ми квартирою забезпечили. То ж я не могла зрозуміти, для чого чоловік просить в мене ці гроші…Дзвінок чоловіка не давав мені спокою. Я відчувала, що щось не так, але не могла зрозуміти, що саме…

– Вірочко, треба 10 тисяч євро, у тебе ж точно є, – зателефонував мені мій чоловік в Італію. Я дещо здивувалася, навіщо йому така велика сума? У нас же все […]

Марина повернулася додому з роботи. Жінка вставила ключ у двері квартири, і зрозуміла, що двері закриті зсередини. – Мабуть Семен вже вдома, – вирішила вона. Марина подзвонила у двері. Через деякий час почула рух у квартирі, відкрилися двері. – А ти чого так рано? – посміхнувся чоловік. – Дбайливий шеф відпустив додому раніше, – пояснила Марина, швидко роззулася і попрямувала у ванну. Тільки-но Марина зайшла у вану тут же згадала, що забула надіслати важливий документ, тому вирішила повернутися, взяти телефон і надіслати документ. Марина відкрила двері у ванну, вийшла в коридор і…заціпеніла від побаченої картини

“Ох, як важко” – подумала Марина, але тут же посміхнулася, погладивши себе по животику. Подумаєш, тяжко. Далі буде ще важче. Але це нісенітниця, порівняно з тим щастям, що на них […]

– Мамо, з пам’ятником для тата мусиш трішки почекати, сказав мені син. – Я дружину і дітей за гроші, які ти вислала, в Домінікану відправив. Я ледь зі стільця не звалилася. – Як? Відпочивати? Я ж собі обіцянку дала, що на другу річницю вже Степану пам’ятник організую. Василю, ти мене підставив! – Мамо, а ти нас не підставила? Татові вже нічого не треба, а ось нам, живим, щоб залишатися при здоровому глузді, потрібен відпочинок. Ти ж нас єврами з Італії не балуєш, ось я і вирішив це питання таким чином

– Мамо, з пам’ятником для тата мусиш трішки почекати, сказав мені син. – Я дружину і дітей за гроші, які ти вислала, в Домінікану відправив. Я ледь зі стільця не […]

– Якого дідька ти сунулася до моїх дітей! – Чоловік увірвався в офіс, де працювала Алла, і з порога почав на неї кричати, не звертаючи уваги на очманілі погляди співробітників. – Тобі було ясно сказано – треба зачекати! А ти? Ти що влаштувала

– Коли я вже познайомлюсь із твоїми дітьми? – Вибагливо поцікавилася Алла у чоловіка. – Ми вже пів року зустрічаємось, а вони досі не в курсі! Знаєш, це дуже дивно! […]

— В сенсі, Дімо, ти не пускаєш мене на відпочинок з подругами і не будеш за нього платити? Ти минулого місяця відмовився оплатити мою поїздку з батьками в Карпати, заплатив мій тато. То на що мені такий чоловік? Я стояла посеред вітальні, а Діма сидів на дивані з тим самим незворушним виглядом, який мене завжди дратував. Він лише зітхнув, відвів погляд до телевізора і промовив: — Світлано, ну скільки можна? Я тобі вже пояснював: у нас зараз бізнес у складній ситуації. — А як же ми тоді щомісяця платимо за твою машину? За твої обіди з партнерами? Чому твої потреби важливіші за мої?

— В сенсі, Дімо, ти не пускаєш мене на відпочинок з подругами і не будеш за нього платити? Ти минулого місяця відмовився оплатити мою поїздку з батьками в Карпати, заплатив […]

Дарина повернулася додому з роботи. Жінка зайшла в коридор. Несподівано до неї на зустріч вийшла свекруха. – Дарино, привіт! – ласкаво сказала Антоніна Іванівна. – Втомилася? – Так, трохи втомилася. На роботі справ повно, – відповіла невістка. Раптом Дарина помітила, що свекруха наче хоче їй щось сказати, але все ніяк не наважиться. – Антоніна Іванівна, щось сталося? – запитала вона. – Дарино, а до нас гості прийшли, – якось підозріло додала свекруха. – Які ще «гості»? – не зрозуміла Дарина. – Зайди у кімнату, сама все побачиш, – сказала Антоніна Іванівна. Дарина швидко пройшла коридором, відкрила двері у вітальню і…застигла від побаченого

— Бабуся, а мама колись приїде? — Не знаю, онучко. Зайнята сильно твоя мама. Але обіцяла приїхати та гостинці привезти. Ти поспи краще, тобі відпочивати потрібно, щоб краще стало швидше. […]

– Валька! Після завтра помиратиму, в неділю, якраз перед обідом.Дочка Валентина, пересуваючи на плиті каструлі на мить завмерла, потім різко, всім тілом розвернулася обличчям до матері та сіла на табурет, тримаючи в руках ганчірку:– Ти що це надумала?– А час скінчився, все, стара, пожила. Допоможи мені помитися, одягну нову сукню. Ну, це ми потім з тобою обговоримо, хто ховати буде, хто могилку копати стане, час поки є.– Це що ж, треба всім повідомити, щоби встигли приїхати попрощатися?

Баба Марія, яку зазвичай кликали просто Маня надумала йти з життя. Була п’ятниця, обідній час, посьорбавши каші, запивши молоком, вона, втерши фартухом рота, дивлячись через скло кухонного вікна кудись у […]