Добрий вечір, тітко Олено! – Привіт. Проходь, сідай. Чай будеш? – Олена постаралася відповісти дружелюбно, хоча дуже стомленою з роботи прийшла. Донька чоловіка присіла на диван. – Ні, дякую, мабуть, я відмовлюся. Не до чаю. Мені потрібно якнайшвидше обговорити з вами дещо важливе. Олена стала хвилюватися, бо дуже добре знала характер Світлани, та відчувала, що та проситиме в неї звільнитися з роботи
Олена вийшла заміж у сорок п’ять років. Олена знала, що не може стати мамою, тому ніколи не наважувалася на такий крок, щоб поруч з нею не засмучувати ще одну людину, […]
– Я їду в Італію! А в тебе буде час подумати. – Про що? – Про те, чи ти зможеш жити з жінкою, яка не просить у тебе грошей на колготки! З жінкою, яка сама обирає, куди поїхати, та що купити! З жінкою, яка може без тебе обійтися
Тарілка розбилася об стіну, обсипавши кухонну підлогу розсипом білих уламків. Ганна завмерла, притиснувши долоню до губ – не з переляку, від здивування. За двадцять п’ять років шлюбу Віктор ніколи не […]
Надія з Віктором одружилися. У них народився синочок Миколка. Жили молоді у матері Надії. А тим часом Віктор будував свій будинок… Якось він поїхав у відрядження, а через кілька днів Надія раптом подзвонила свекрусі. Та взяла телефон і ахнула, мало не випустивши слухавку від почутого! – Та мало що? – казала вона. – Не треба зразу думати про таке…– говорила вона, дивлячись на свого чоловіка стривоженим поглядом. – Зараз ми приїдемо… – Що сталося? – запитав батько Віктора дружину. – Збирайся ми їдемо до невістки?! – вигукнула та. – Та що там таке?! – ахнув чоловік. Він не розумів, що відбувається
Андрій завжди пишався старшим братом і з дитинства брав з нього приклад. За столом їв тільки те, що їв Віктор, навіть якщо йому це не подобалося. Якщо брат вибігав надвір […]
— Він просто про сина мріє. Ми ще до весілля про це міркували. Розумієте, Кирило одразу сказав, що йому потрібен тільки син, доньки його не особливо цікавлять. А тут як на зло – втретє дівчинка! — А як він до дочок ставиться? Не ображає? – тендітна блондинка з животом, що сильно випирає, від слів Лізи розхвилювалася так, ніби йдеться безпосередньо про її сім’ю
— Ну? Хто? – Кирило не дав дружині навіть відійти від кабінету. Чоловікові не терпілося дізнатися стать майбутньої дитини, йому хотілося почути підтвердження своїм припущенням. Цього разу точно буде хлопчик! […]
Чим більше між нами проходило часу в розлуці, тим чіткіше я розуміла – а якби ми жили далі, були діти, було спільне майно
Кілька років тому мене покинув чоловік і причина була така банальна, що аж очевидна, але він зробив цей крок. Я дуже переживала, мама мене переконувала, що все стане на свої […]
Катя повернулася додому з пакетом в руках. Її мати Світлана сиділа на кухні біля вікна. З вулиці тягло холодом, але вона цього не помічала. Жінка дивилася кудись вдалечінь, не бачачи нічого навколо. Пакет в руках Катя здавався таким безглуздим і громіздким у цій темній, похмурій кухні… Катя підійшла ближче. – Мамо, – тихо сказала вона. Її голос було майже не чути. Світлана відповіла не одразу. Вона не обернулася, навіть не глянула на дочку. Але коли жінка нарешті подивилася на Катю – в її голосі прозвучав подив! – Що це в тебе таке?! – ахнула Світлана. – Де ти взяла? Жінка застигла від здивування
Катя прийшла додому після школи, кинула рюкзак у коридорі і одразу попрямувала до кухні. Вона підійшла до холодильника, відкрила дверцята і зазирнула всередину. Там було порожньо, як завжди, якщо не […]
– Яночко, як мені ці гості набридли, – казала Яні свекруха. – От би відвадити їх якось. Подобається їм у нас, бачте! А їхні діти, вірніше онуки. Це ж взагалі! Чого ти мовчиш? – Я думаю, – сказала Яна. – Ви точно хочете їх відвадити? – Так, – сказала свекруха. – Цілий тиждень їх терпіти. Моєму добре, він з гостями їхнього ігристого домашнього скуштує і спить. А вони всю ніч блукають, то на балкон, то на кухню… – Я все влаштую, – сказала Яна. – Нічому не дивуйтеся. Говорити й відповідати буду я… І ось приїхали ті самі родичі. – Ніно, як це розуміти?! – тільки й вигукнула сестра свекрухи, застигнувши від побаченого
– Яночко, до батьків їдуть гості. Ми маємо їх як слід прийняти. Яна стояла здивовано. Гості їдуть до батьків чоловіка, а прийняти мають вони. Цього ще не вистачало. Надивилась уже […]
Поліна та Ігор одружилися, і після невеликого святкування, молодята одразу вирушили у весільну подорож. Два дні Поліна та Ігор провели просто чудово: вдень вони купалися в морі, засмагали, увечері сиділи в кафе біля басейну або гуляли вулицями курортного міста. – Як же я рада, що нам вдалося організувати цю поїздку, – не могла натішитися Поліна. Наступного ранку, молодята тільки-но прокинулися, і ще ніжилися в ліжку. Раптом, у двері їхнього номеру постукали. – Мабуть, покоївка, – сказав чоловік і пішов відкривати. Ігор відкрив двері і… остовпів від побаченої картини
Поліна та Ігор до своїх двадцяти шести та двадцяти восьми років були людьми самостійними. Вони мали освіту, гарну роботу, але квартир у них не було. Натомість були непогані накопичення, які […]
— Павлику, не потрібно нічого продавати. Лікар сказав, що лікування мені не допоможе, порадив побути з сім’єю перед відходом. — Не вір цим лікарям, вони помиляються. — Вони помиляються, але моє тіло щодня говорить мені про те, що його ресурс вичерпано. Ховали Ганну Степанівну всім селом. Народу не завадив вогкий лютневий вітер. Плакали всі: чоловік, діти, сусіди, учні
Батьки мого чоловіка живуть у селі, ось від них я й дізналася цю історію. Павло Денисович жив майже в самому кінці села. Після відходу дружини в потойбіччя кілька років жив […]
“Уявляєш, синочку, твоя дружина мене у квартиру не пускала! Я цілих п’ять хвилин у двері дзвонила!” “І ти це їси?! Та в іншого чоловіка це її куховарство була б на її ж голові! Вона зовсім про тебе не піклується!” “А що це, Павлику, у тебе на рукаві? Пляма якась… Що ж за дружина в тебе така криворука, що не може твої речі привести до ладу?!” Це з останнього
“Синку, я не розумію, навіщо тобі така сім’я, в якій немає дітей”. “Павлику, як я до вас не прийду, у вас завжди повна раковина немитого посуду. Твоя дружина що, взагалі […]