— Невістку мені шкода, звісно, онуку шкода ще більше, але в дружини мого сина розум мав бути свій. Вона маму слухала? Ну і хто тепер винен? – сердиться Раїса Кирилівна. — Що, залицяється до колишнього чоловіка? – цікавиться подруга. — Залицяється, але, як мені здається, поїзд уже пішов
— Невістку мені шкода, звісно, онуку шкода ще більше, але в дружини мого сина розум мав бути свій. Вона маму слухала? Ну і хто тепер винен? – сердиться Раїса Кирилівна. […]
Юрко пішов на свято. Був день міста. Раптом він зустрів свого друга дитинства – Дмитра! Хлопці одразу впізнали один одного. – Ну, Юрко, мужиком став! – сміявся Дмитро. – А тебе і не впізнати теж! – радів Юрко. – Нічого собі накачався! Вони розповідали про себе, згадували дитячі ігри, і не могли розлучитися. Нарешті, до них підійшла якась дівчина. Вона була юна, гарна, з довгим кучерявим волоссям і великими зеленими очима. – Дмитрику, ну куди ти зник? – запитала вона. – Впізнаєш? – запитав Дмитро друга і повернув дівчину до нього обличчям. – Невже це ти?! – не повірив своїм очам Юрко. Він застиг від несподванки
Дмитро вже котрий день з цікавістю спостерігав за одним вікном у будинку навпроти. Щодня на підвіконні сидів вечорами хлопчик. Обличчя його було блідим, та й сам хлопчик виглядав невеселим. Дмитра […]
– Все, Настю, між нами все скінчено! – заявив дружині Михайло. – Я хочу справжню родину, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони… Настя зібрала свої речі й поїхала у село. Там у неї була хата… Минуло два тижні. Настя вже звикла до села. Михайло не дзвонив і не писав. Тільки надійшло повідомлення про дату розлучення. Одного дня Настя пішла на прогулянку до озера. Коли жінка повернулася, то побачила біля хати… Машину Михайла! – А що це ми тут робимо?! – гукнула вона. Михайло застиг від несподіванки
– Все, Настю, між нами все скінчено! Я хочу справжньої родини, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я довго чекав, терпів. Мені потрібний син. Я вже подав на розлучення! […]
Катя вирішила зʼїздити у гості до батьків. Дівчина вийшла з підʼїзду, викликала таксі. Але таксі, як на зло, не їхало. Замовлена машина скасувалася. – Та що ж це за день такий, – обурилася Катя, і викликала нову машину таксі. Чекати на машину доведеться п’ятнадцять хвилин. – Ну нічого, добре хоч що погода гарна! – сказала сама до себе Катя, сіла на лавці біля підʼїзду і насолоджувалася променями весняного сонця. Раптом двері підʼїзду відкрилися, на вулицю вийшла якась дівчина. Катя придивилася до дівчини і застигла від несподіваної здогадки
Катя заїхала до нової квартири тиждень тому. І майже цілий тиждень не виходила надвір. А як тут вийти, як стільки справ? Квартиру купила ту, на яку вистачило грошей. Бабуся, добра […]
Ірина повернулася додому з роботи. – Сергію, я вдома, – звично промовила Ірина, коли ввійшла в коридор. Чоловік не відповідав. Жінка швидко зняла пальто, роззулася і попрямувала у спальню. Сергій лежав на ліжку, закривши очі. – Ти що, спиш? – запитала вона. – Ой, щось трохи задрімав, – схопився чоловік. Раптом, біля Сергія жінка помітила гору з своїх зимових речей. – А це що таке? – запитала Ірина в чоловіка. – Не знаю, – байдуже відповів Сергій. – У мами спитай. Здається, вона тут порядок наводила. – Що?! – обурилася жінка. Ірина відкрила свою шафу і…ахнула від побаченого
Ірина їхала додому виснажена, але щаслива: нарешті п’ятниця! Оце так тиждень видався! Мало того, що нагрянула перевірка, на яку, зрозуміло, ніхто не чекав, так ще й безпосередня начальниця поїхала на […]
Ольга з чоловіком Максимом вирішили влаштувати собі романтичні вихідні. Планів було багато, але ближче до обіду у двері подзвонили. Ольга відкрила двері й побачила якусь гарну дівчину. – Здрастуйте, – дівчина скромно опустила очі. – Мене звуть Вероніка. – Доброго дня, а що ви хотіли? – роздратовано запитала Ольга. Вона чомусь відчула, що нічого хорошого від цього візиту чекати не варто… – Я вагітна, – заявила Вероніка. – Від вашого сина. – Максиме, йди сюди! – гукнула Ольга. – А ви, Вероніко, зайдіть у квартиру. Не вистачало, щоб сусіди чули цю розмову. Максим неохоче вийшов у коридор. – Вітаю, ти скоро станеш дідусем, – хитро сказала Ольга. Чоловік застиг від почутого
Ця дівчина в родині Ольги з’явилася несподівано… Субота вихідний. Сімнадцятирічний син Павлик у п’ятницю ввечері поїхав із класом на екскурсію в сусідню область. Повернеться тільки у неділю ввечері. Тому Ольга […]
Софія поверталася додому раніше аніж зазвичай. – Зроблю Максимові сюрприз! – вирішила жінка, посміхаючись своїм думкам у порожньому ліфті. Перше, що насторожило Софію – це тьмяне світло в коридорі… Максим завжди вимикав його, йдучи на роботу. Друге – чужі жіночі туфлі, витончені і дуже знайомі. Серце стрепенулося. – Ні, цього не може бути! – промайнуло в думках у Софії. Зі спальні чулися дивні звуки. Софія повільно рушила коридором, кожен крок давався важко. Тремтячою рукою вона торкнулася дверної ручки. Час зупинився… Те, що вона побачила, відчинивши двері, назавжди розділило її життя на «до» і «після»
Софія ніколи не поверталася додому так рано. Зазвичай її робочий день затягувався до пізнього вечора, але сьогодні все склалося інакше – важлива зустріч скасувалася, а втома, що накопичилася, вела геть […]
– Ми вам не такі, як Леся, бізнесмени, і для нас 40 000 гривень це не маленькі гроші, – наголосила я свекрусі, яка прийшла до нас в суботу із наглістю просила їй допомогти з облаштуванням невеличкого будиночку на дачі, яку вона купила. – Скоро вже треба буде все садити, обробляти, а як дощ почнеться, то й заховатися не буде де, – голосила вона. – А чому ви раніше про це не думали? Вам ця дача вже геть потрібна була? Краще б онукам гроші лишні віддали, більше б було користі, – не витримала я
– Ми вам не такі, як Леся, бізнесмени, і для нас 40 000 гривень це не маленькі гроші, – наголосила я свекрусі, яка прийшла до нас в суботу із наглістю […]
– І хоча б усміхайся, коли я з тобою розмовляю. Що ти вічно така, ніби у воду опущена? – Він підійшов ближче, прибрав пасмо волосся, прикриваючи не зовсім замаскований синець. Від його дотику Клара мимоволі здригнулася. – Май совість, у мене ювілей, вся родина збирається. Твої теж приїдуть, могла б і постаратися виглядати пристойно.
– Ти що, збираєшся в цій сукні гостей зустрічати? Невже не можна одягнути щось пристойне? Клара механічно водила гребінцем по волоссю, дивлячись у дзеркало у передпокої. Кілька сивих пасем ніяк […]
— Максиме, це мої батьки. Ми бачимося з ними рідко, і вони приїжджають лише на якісь кілька днів. Який вигляд я матиму в їхніх очах, якщо відправлю їх у готель. — Нехай живуть де завгодно, тільки не в нас, – буркнув чоловік і знову нервово заметушився кімнатою. – Вони мене не поважають, сміються за спиною. Я не хочу, щоб такі люди були в моєму домі
— В одному будинку з ними я не залишуся! – різко сказав Максим. – Нехай у готелі живуть, якщо хочуть у гості приїхати. Уже третій день поспіль Максим не міг […]