– Мамо, сьогодні вже кінець місяця, а 10 тисяч гривень на карту так і не прийшли, ми без них не витягнемо! — мій голос тремтів, але мама відповіла мені таке, що я тепер не знаю, як жити далі. Вона в Іспанії живе і працює, і щомісяця нам з чоловіком перераховує 10 тисяч гривень на життя і кредит за квартиру. У нас троє дітей,
– Мамо, сьогодні вже кінець місяця, а 10 тисяч гривень на карту так і не прийшли, ми без них не витягнемо! — мій голос тремтів, але мама відповіла мені таке, […]
Мій чоловік завжди був порядною людиною, готовою допомогти кожному. Але останнім часом його походи до куми стали надто частими. То дрова допомогти поколоти, то набрати води, то щось у неї зламалося
Я завжди вважала, що добрі стосунки з сусідами та знайомими – це благо. Особливо в селі, де всі один одного знають і допомога часто потрібна. Але останнім часом я перестала […]
Чоловік весело проводив час із друзями прямо у нас у дворі, коли мені зателефонувала свекруха й повідомила цю новину. Саме тоді я й ухвалила своє рішення.
Ми з чоловіком вже сім років живемо у власному будинку. У нашому дворі є так звана «літня кухня», яка довгий час служила сховищем для різних речей: те, що дарувати незручно, […]
– Скільки ти заробляєш? — запитую у свого нового залицяльника Святослава. Це перше запитання, яке я ставлю потенційним женихам у свої 32 роки. — У мене двокімнатна квартира в новобудові, — відповідає він нарешті. — Машина — Mazda CX-5. Відпочивав цього року в Карпатах, раніше в Альпах катався. Я киваю, оцінюю. Загалом непогано. — А працюєш ким?
– Скільки ти заробляєш? — запитую у свого нового залицяльника Святослава. Це перше запитання, яке я ставлю потенційним женихам у свої 32 роки. Святослав, високий, підтягнутий чоловік із темними очима […]
– Олексію, як тобі тільки рука нахилилася до цих грошей?, – говорила я онуку побачивши його погляд, що шукав виправдання. Він мені ще не признався у всьому, але серце давало чіткий сигнал. – Пробачте! Я все поверну! Все, до копійки! Просто в мене борги. Я не хотів вас турбувати. – Чоловік не промовив і слова. Він вийшов з будинку, щоб нічого не бачити і не чути. А я вкотре підійшла до скрині, яка була майже пуста
– Олексію, як тобі тільки рука нахилилася до цих грошей?, – говорила я онуку побачивши його погляд, що шукав виправдання. Він мені ще не признався у всьому, але серце давало […]
Ще я такого не бачила, щоб заробітчанка хотіла своє золото продавати. Тамаро, ти ж лише нещодавно з-за кордону повернулася, – не могла стримати своїх емоцій Ольга. – Вибач, я просто до тебе, як до рідної сестри спочатку прийшла. Я знаю, як тобі завжди подобалися мої прикраси. Але якщо тобі їх не треба, то я в ломбард піду, – заметушилася Тамара і стала збирати свої ювелірні вироби зі столу. Ольга дивилася на свою сестру, горе-заробітчанку, і не могла зрозуміти, як людина, яка 22 роки гарувала за кордоном, тепер залишилася без засобів для існування
– Ще я такого не бачила, щоб заробітчанка хотіла своє золото продавати! Тамаро, ти ж лише нещодавно з-за кордону повернулася, – не могла стримати своїх емоцій Ольга. – Вибач, я […]
Валентино, відчиняй, я тобі листа принесла, – каже мені поштарка і так якось хитро посміхається. А я йду до хвіртки і перебираю в голові думки, хто б це міг мені написати. Я взяла в руки конверт, і ледь не обімліла – це була моя рідна донька Юля, і вона першою мене відшукала після довгих років розлуки. Зізнатися чесно, я від життя вже нічого доброго не чекала. Все якось стрімко покотилося вниз, і в підсумку в передпенсійному віці я залишилася без роботи і без житла, а також без засобів для існування. Та я не нарікала на долю і нікого не винила, хіба що себе
– Валентино, відчиняй, я тобі листа принесла, – каже мені поштарка і так якось хитро посміхається. А я йду до хвіртки і перебираю в голові думки, хто б це міг […]
— Ну в мами завжди був поганий апетит. Вона не любить суп, а від макаронів поправляються. А вона за фігурою стежить. — Дивна дієта, не знаходиш? Кава з тістечком як рідна залітає, а макарони мабуть із ворожого табору, одразу на дупі відкладаються. — Ну перестань! Тобі шкода, чи що? — Ні, але я іноді теж хочу чай попити. Іду з роботи, впевнена, що вдома є солодке, а виявляється, що з солодкого тільки цукор і її нудотні посмішки
— Дорогі гості, а вам господарі не набридли? – Катя кипіла, немов розігрітий чайник. — А що таке? – здавалося, Зінаїда Петрівна була щиро здивована обуренням невістки. — Вам додому […]
Вона що, сама не розуміє, що вона нам заважає? – каже зять моїй доньці, думаючи, що я їх не чую. – Денисе, а куди вона піде? Та й зрештою, це її квартира. Як я мамі скажу, що вона зайва у своєму домі? – моя Олена намагалася знайти золоту середину у вирішенні цієї проблеми. З їхнього діалогу я зрозуміла, що моє повернення додому їх не тішило, бо вони вже звикли жити самі
– Вона що, сама не розуміє, що вона нам заважає? – каже зять моїй доньці, думаючи, що я їх не чую. – Денисе, а куди вона піде? Та й зрештою, […]
Після розриву з Андрієм я повернулася до мами, бо іншого виходу в мене не було. Ми орендували квартиру разом із ним, але тепер я не могла дозволити собі платити за неї самостійно. Тож я повернулася до двокімнатної квартири мами, сподіваючись знайти тут підтримку й спокій. Але замість цього я почувалася так, ніби мене знову закинули в дитинство
– Настю, тобі вже двадцять дев’ять. Що ти будеш робити далі? Сидиш тут цілими днями, плачеш… Ти так нічого не досягнеш. А Андрій же одружується. Всі у селі про це […]