Марійка прокинулась дуже рано. Раптом вона побачила… Що її чоловіка поряд з нею у ліжку нема! Спочатку жінка не надала цьому значення. Але минула хвилина, друга, а чоловік не з’являвся! Мало того – в квартирі стояла така дзвінка тиша, що стало зрозуміло – чоловіка нема і вдома! – Мишко! – голосно покликала Марійка. – Ти де? Відповіді не було… Марійка дуже здивувалася. Її чоловік любив на вихідних поспати до обіду. Вона швидко подивилася на годинник на стіні, потім на календар… І тут вона все зрозуміла
У той день Марійка прокинулася дуже рано, і раптом побачила… Що її чоловіка поряд з нею у ліжку нема! Спочатку вона не надала цьому значення, але минула хвилина, друга, а […]
Олег посварився з дружиною Мариною. Наступний день почався незвично. Чоловік прокинувся від тиші – ніхто не гримів на кухні посудом, не чувся запах кави. – Марино! – покликав Олег, але відповіді не було… А на кухні його чекав сюрприз! Ні сніданку, ні кави, тільки записка: «Діти в школі. Обід не готувала – у тебе ж є гроші, замов доставлення їжі…» – Що за дитячий садок? – тільки й пробурчав Олег. Але всередині ворухнулося неприємне почуття – щось було не так… На третій день Олег зрозумів – це все дуже серйозно. Повернувшись з роботи ввечері, він застиг у коридорі від побаченого
Марина стояла біля вікна, спостерігаючи, як останні гості розсідаються по машинах. Святкові вогні у дворі підсвічували їхні обличчя, все ще жваві після ювілею свекрухи. Сімдесятиліття – дата серйозна, зібралася вся […]
Надія сиділа на роботі, як раптом їй надійшло якесь повідомлення. Писав хтось незнайомий. Надія здивовано відкрила листування. «Надю, добрий день! – писала якась жінка. – Я твоя двоюрідна сестра. Сподіваюся, ти пам’ятаєш мене. Ми з тобою зустрічалися у бабусі Клави. Щоправда, ти ще мала була. Я з тобою няньчилася!» «Здрастуйте, – написала Надія. – Вибачте, я на роботі не можу говорити…» Ніяку сестру Надія не пам’ятала й не знала, як і про родину рідного батька. Після роботи Надія приїхала до мами. А та розповіла несподіване
Надія сиділа на роботі, як раптом їй у соцмережі надійшло якесь повідомлення. Писав хтось незнайомий. Надія здивовано відкрила листування. «Надю, добрий день! – писала якась жінка. – Я твоя двоюрідна […]
Батько якось дав мені класну пораду: “Не подобається наше, створи своє”. Я створив, мамо. Але тут мій смак, мої правила, мої традиції. І господиня тут – моя дружина. Не подобається? У тебе все ще є своє. Олена Володимирівна від початку вважала одруження сина дурницею. І зараз материнська інтуїція підказувала їй, що Мишко вже по горло ситий своїм сільським життям, і варто його тільки підштовхнути, все повернеться на свої місця. План дозрів сам собою… Має бути щось, що поверне їй сина!
— Що це? – Олена Володимирівна зморщила ніс і принюхалася так, наче на стіл поставили цебро з помиями. — Борщ, – з усмішкою пояснила її невістка Світлана. Вона зняла кришку […]
– Галю, їдь в ту Італію і ти, – сказав мені чоловік. – Заробиш грошей, я дороблю нарешті будинок, дай Бог, і автівку купимо, дітям поможемо, – наголосив Олег. – А як же державна робота? Я ж в бібліотеці не сильно нароблюся, і в теплі. – Та що тобі та бібліотека? На ті копійки й смішно дивитися. Мені було неприємно це слухати, бо і сам Олен не мільйони заробляв на тій будові
– Галю, їдь в ту Італію і ти, – сказав мені чоловік. – Заробиш грошей, я дороблю нарешті будинок, дай Бог, і автівку купимо, дітям поможемо, – наголосив Олег. – […]
Геннадій запросив усю рідню в гості на восьме березня. Години за дві до приходу родичів чоловік почав хвилюватися. – Людочко, а ти точно встигнеш накрити на стіл? – запитав він дружину. – Гено, ти замість того, щоб лізти в мої справи, поїхав би по батьків! – сказала Людмила. – Родичі всі в одній машині не помістяться. – Добре, – сказав чоловік і пішов… – Людочко, зустрічай гостей! – гукнув Геннадій, відчиняючи двері в квартиру. Але у відповідь була тиша… – Може Люда в магазин побігла? – здивувався він. – Зараз подзвоню до неї… Тим часом свекруха, зайшла на кухню і ахнула. – Гено, це що – жарти?! – тільки й вигукнула вона
Людмила, успішна жінка, сорок з невеликим років, випадковою дізналася про те, що її чоловік запросив у гості на 8 березня своїх батьків і рідну сестру з чоловіком і дітьми. І […]
– Стій! Почекай! – кричала Алла Петрівна, побачивши вдалині ту саму циганку з дитинства. Вона бігла по полю, а її довга квітчаста спідниця майоріла на вітрі. Алла не встигала за нею. Вона втомилася
– Ти що? При надії?Ні, не дозволю! – закричала свекруха, побачивши живіт, який невістка, Карина, ретельно приховувала 6 місяців. – Алло Петрівно, моє рішення ніяк не стосується вас, – намагаючись […]
Ти що, справді думала, що така, як ти, дівчинка з села, може серйозно мене зацікавити? Ти знаєш, яка Єлизавета вишукана, тобі до неї ще ой як далеко. І не намагайся – не наздоженеш. Тому повертайся в своє село і там шукай свою долю. На канікулах Настю було не впізнати, як не намагалася мама заспокоїти доньку – нічого не виходило, занадто важко дівчина переживала усе, що з нею сталося. Ірина ледь вмовила доньку повернутися на навчання, адже залишилось небагато, всього півтора року, а Настя навідріз відмовлялася їхати в місто, де все їй мало нагадувати про втрачену любов
Перед весіллям було багато роботи, але останній тиждень цієї приємної метушні уже добігав до кінця. Найбільше хвилювалася Ірина, адже видавала заміж свою єдину доньку, хоча, ще не давно, здається, вже […]
– Ти це серйозно, Ігоре?! – я тримала в руках маленьку баночку крему і ледве стримувалася, щоб не пожбурити її в чоловіка. – Це для моєї мами? Це твій подарунок на 8 Березня?! Ігор лише знизав плечима, ніби не розумів, у чому проблема. – А що такого? Хороший крем, з вітамінами. – Ти купив своїй мамі дорогий парфум, а моїй – оце? Крем з аптеки?!
– Ти це серйозно, Ігоре?! – я тримала в руках маленьку баночку крему і ледве стримувалася, щоб не пожбурити її в чоловіка. – Це для моєї мами? Це твій подарунок […]
– Будинок будували ми всі разом, але жити будете за моїми правилами! – Заявила свекруха, не здогадуючись, що невістка теж може здивувати
Настя стояла посеред недобудованого другого поверху, роздивляючись голі стіни й мріяла, як тут буде затишно, коли вони з Дмитром закінчать ремонт. Сонячне проміння, що пробивалося через пластикову плівку на вікнах, […]