Я позичила брату пристойну суму грошей, як він казав: “На серйозну справу”. Мама була рада, бо вона завжди просила, щоб я “поставила Володю на ноги”, і їй буде спокійніше. Гроші він не повертав довго, а потім я відкрила фейсбук, а там “картина” – мій Володя у крутій вишиванці підкорює вершини Карпат. Я не стрималася і висказала все, що про нього думала. А потім храмове свято в селі, куди Володя також з’явився і не з пустими руками. – І не соромно? Це ж все ти купив, можна сказати, за мої гроші!
Я позичила брату пристойну суму грошей, як він казав: “На серйозну справу”. Мама була рада, бо вона завжди просила, щоб я “поставила Володю на ноги”, і їй буде спокійніше. Гроші […]
Алла з Оленою поїхали у відпустку. Олена трохи сумували. Рік тому вона познайомилася тут з місцевим хлопцем і закохалася. Але не записала його номер… – Ну, спробуй його пошукати, – сказала Алла. – Та шукала я його вже, – відповіла Олена. – У перший же день. Ще сходжу до лавки, де ми сиділи кожен вечір. Он вона. Ти йди. Я зараз тебе наздожену. Посиджу трохи. Алла похитала головою і пішла… Олена сіла на лавку, згадуючи, як вони тут цілувалися всі вечори з її Віктором… Дівчина усміхалася своїм спогадам. Раптом вона відчула рукою щось дивне. Олена глянула, що то й оторопіла
– Все-таки ти нерозумна і романтична, як дитина, Оленко, – говорила Алла, збираючи пляжну сумку, – ну, як можна було розлучитися з хлопцем, навіть не обмінявшись номерами, якщо він тобі […]
– Ярославе, поглянь на цей чек: 1750 гривень! Уявляєш, скільки я нагребла різноманітних продуктів по акціях, щоб ти, Ліля і мій онук мали повноцінне харчування? – Та я й не просив, мамо… – тихо відказав зять, дивлячись на пакунки, які я щойно поклала на стіл. Звичайно, що не просив. Бо хто ж це просить у голос? Я ж сама відчула, що без моєї допомоги вони не витягнуть черговий місяць на орендованій квартирі
– Ярославе, поглянь на цей чек: 1750 гривень! Уявляєш, скільки я нагребла різноманітних продуктів по акціях, щоб ти, Ліля і мій онук мали повноцінне харчування? – Та я й не […]
Я потрапила в рідне село через 25 років життя за кордоном, і зрозуміла, що тут моє місце. Вибрала найкращий і найдорожчий будинок з тих, що продавалися в селі, бо будинки моїх дідусів і бабусь вже давно у володінні чужих людей. Батьків немає живих. – Як ти можеш жити в бідному українському селі після років життя в Австрії??? — запитала мене подруга з Відня, моя колишня колежанка. — Кидай там все! Ми тут тебе чекаємо!
Я потрапила в рідне село через 25 років життя за кордоном, і зрозуміла, що тут моє місце. Вибрала найкращий і найдорожчий будинок з тих, що продавалися в селі, бо будинки […]
— Ось таке моє рішення, невісточко. Подобається воно тобі чи ні, — заявила мені свекруха. І продовжила: — Якщо ти вийдеш вдруге заміж або з кимось зійдешся, спадку твоїм дітям не бачити. Я все залишу онукам від дочки. Ось так свекруха поставила мене перед фактом і пішла. А я не знаю, що робити. Десять років тому я вийшла заміж за свого коханого чоловіка. Він був з дуже заможної сім’ї. Кілька квартир у Києві, великий заміський будинок, заощадження, бізнес
— Ось таке моє рішення, невісточко. Подобається воно тобі чи ні, — заявила мені свекруха. І продовжила: — Якщо ти вийдеш вдруге заміж або з кимось зійдешся, спадку твоїм дітям […]
– Кирило! Яка спадщина! Про що ти говориш! – Вигукнула Тася. – Я просто дуже добре знаю твою мачуху. Вона, напевно, вже встигла до нотаріуса збігати
Тася, витерла на сльози, що заливали очі, швидко збирала сумку – часу залишалося в обмаль. Зараз Кирило довезе її до вокзалу, і за добу вона опиниться вдома. Але це не […]
Ярина була щаслива, що її чоловік прислав їй букет троянд. Однак, жінка почала плакати, коли прочитала прикріплену до нього записку
«Я не вірю», — шепотіла собі, ледь стримуючи сльози. Ярина тримала в руках букет троянд, що пахнув свіжістю. Жінка розгорнула записку і почала читати: “Я знаю, що це важко для […]
Ліда повернулася додому з відрядження. – Як же зрадіє Віктор, коли побачить, що я повернулася раніше! – думала вона, дорогою додому. Жінка відкрила двері квартири своїм ключем. – Коханий, я вдома! – гукнула вона з коридору. Раптом, Ліда побачила, як із ванної кімнати виходить незнайомий чоловік, у сірому халаті. – Ви хто? – розгубилася Ліда. – Я Денис, – відповів чоловік, – А ви, дружина Віктора? – Так. А ви хто і що ви робите у моїй квартирі? – запитала жінка. – То, Віктор вам не зізнався? – сумно промовив Денис. – Зізнався? В чому зізнався? – Ліда здивовано дивилася на незнайомця, не розуміючи, що відбувається
– Вітя, допоможеш мені речі зібрати? – попросила Ліда, поклавши голову на плече чоловіка, який сидів поруч і захоплено дивився футбол по телевізору. Чоловік окинув дружину невдоволеним поглядом і роздратовано […]
У Каті не стало чоловіка. Жінка важко переживала втрату коханої людини. Після прощання пройшло декілька днів, і Катя вирішила розібрати речі Вадима. Катерина поклала сина спати і взялася за справу. Вирішила розпочати з паперів Вадима. Все важливе та гроші Вадим зберігав у невеликому сейфі. Жінка ввела код, відкрила сейф. – А це що таке? – здивувалася Катерина, побачивши, що у сейфі лежить якась папка, до якої скотчем приклеєний конверт. На конверті був надпис: «Катерині». – Дивно, – сказала вона сама до себе. Катя обережно відклеїла цей конверт, відкрила його і застигла від побаченого
Молода жінка у темно-синій сукні та чорній хустці стояла перед незнайомими їй дверима. Точніше, адресу цю вона чудово знала, але ніколи тут не була. Катерина ледве трималася на ногах. Здається, […]
– Ти ж українка, ну як можна приготувати такий огидний борщ?, – сказав мені чоловік. А потім підключилась і свекруха. – Я принесла тобі пакет овочів. Все домашнє, без хімії! Приготуй Надійці пюре. Я впевнена, ти впораєшся. – Та я була впевнена, що ті кабачки і огірки так і погниють в нашому холодильнику. Ну не до цих господарських я справ. Не кожному це дано. Та поки я борюсь з одним, чоловік придумав інше. – Віддай Надійку в садочок, а сама йди на роботу. – Та виявилось, і це для мене проблема
– Ти ж українка, ну як можна приготувати такий огидний борщ?, – сказав мені чоловік. А потім підключилась і свекруха. – Я принесла тобі пакет овочів. Все домашнє, без хімії! […]