— Чоловік мій уже відверто сміється з зятя, каже, що він, напевно, тупуватий, – усміхається Анастасія Сергіївна. — Може, правда, не тягне? — Та ні ж, він дуже начитаний, інтелектуал, але… це не професія. Сидіти і в’їдливо перебирати папірці? Це робота для мужика, у якого сім’я? Він ще й повільний. Знає багато, всі його знаннями користуються, але рухають спритніших і мобільніших
— А я їй кажу, що його старання на хліб не намажеш. І за квартиру ними не розплатишся, – сердиться Анастасія Сергіївна. – Ну що сім’ї з тих старань? — […]
Невістка з’їла вже дев’ять млинців і випила дві чашки кави, і тепер з цікавістю дивилася продовження улюбленого серіалу по телевізору. Вона, звичайно, могла б дивитися серіал і в кімнаті
Вже була дев’ята ранку, а Наталя Сергіївна ще не снідала. Вона тихенько сиділа у своїй кімнаті і чекала, коли невістка піде з кухні. Але та не поспішала йти. Невістка з’їла […]
Бабуся їй тоді сказала, що мати поїхала далеко і не повернеться. Тому Сашка звала бабусю мамою Дусею і посилено намагалася подорослішати, щоб їй допомагати, бо бабуся повторювала
Сашка вже місяць, як жила у дитячому будинку. Потрапила вона сюди через смерть бабусі, у якої жила, скільки вона себе пам’ятає. Мати вона не пам’ятала. Бабуся їй тоді сказала, що […]
Віктор підійшов до будинку Ольги з шикарним букетом. -Ти до кого, синку? – запитала у нього бабуся, яка сиділа біля будинку. – До Олі, знаєте, в якій квартирі живе? – усміхнувся Віктор. – Ольга?! Звісно знаю, у двадцятій, – погляд бабусі змінився. – Ти передай їй, хай вирішить своє питання! – Яке ще питання? – не зрозумів Віктор. – То ти вперше у неї в гостях?! – підозріло додала бабуся. – Ну, хай для тебе це буде сюрпризом! Віктор не став продовжувати розмову. Чоловік швидко піднявся на потрібний поверх, подзвонив у двері. За секунду Оля відкрила двері і Віктор…ахнув від побаченого
– Ти до кого, синку? – бабуся, що сиділа біля під’їзду старого будинку, мов консьєржка, детально вивчила хлопця з великим букетом. – До Олі, знаєте, в якій квартирі живе? – […]
Марійка підійшла до столика. За нього щойно сіла нова відвідувачка ресторану. – Я ще не обрала, – невдоволено буркнули та до Марійки. – Добре, – сказала дівчина-офіціантка. – Я повернуся трохи згодом. – Чергова мадам, яка собі ціни не складе? – хихикнув бармен Павлик, коли Марійка підійшла до нього. – Можливо, – сказала дівчина. – А може просто ще не знає, чого хоче… – Красивих фоточок вона хоче і мужичка багатого! – твердо заявив Павлик. – О! А ось і мужичок. Марійка машинально обернулася й ахнула від побаченого
Марійка стояла біля вітрини ювелірної крамниці і щось розглядала. Продавці бачили її тут досить часто і встигли відзначити, що вона завжди стоїть в тому самому місці і дивиться на один […]
Ніна вийшла заміж за Миколу. Вона любила свого. Хіба що хотіла більше уваги. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна цілувалася тільки з двома чоловіками – і своїм чоловіком і з другом Сашком. Всі ці роки вони троє дружили. Сашко часто приходив у гості, і розмовляв здебільшого з Ніною. – Ну, Ніночко, розповідай, як там твоя робота? – все казав він. Одного дня батько Сашка з’явився на порозі з сірим обличчям. Ніна запереживала. Він ніколи до них не приїжджав. – Сашка не стало, – коротко сказав він. – Що?! Що ви сказали? – Ніна побіліла від почутого
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна цілувалася тільки з двома чоловіками: зі своїм чоловіком, талановитим музикантом Миколою, та з його найкращим […]
Рита поверталася додому з роботи пішки. Дівчина йшла, поглядаючи на всі боки, іноді зупиняючись біля вітрин, щоб краще розглянути виставлені в них моделі весільних суконь. – Ех, вже треба було б і весільну сукню купити, а я все відкладаю, – думала вона. За роздумами Рита, не помітила, як опинилася біля панорамного вікна одного з кафе їхнього міста. Раптом її увагу привернув знайомий силует. – Павло? – здивувалася вона. – Він же ж мав бути на роботі. Рита рішуче зайшла у кафе і застигла від побаченої картини
Рита поверталася з роботи пішки. Можна, звичайно, було проїхати пару зупинок автобусом, але погода сьогодні була чудова, крім того, вона нікуди не поспішала. Зазвичай вечорами Рита зустрічалася з Павлом, але […]
– От якби ти, наприклад, свою пенсію віддавала нам, а ми би тобі все купували. Щоб ти не переживала, що там вам з татом вже треба? Я засміялася. Я летіла додому як на крилах! Приїхала кілька днів тому автобусом до Львова. Майже 30 років заробітків в Італії, зате забезпечила всіх вдома, дітям квартири, і тепер маю італійську пенсію. Збиралася на неї жити щасливо вдома з близькими і рідними. Але зустріла свого постарілого чоловіка, якому, крім дачі й онуків, нічого не треба, і дітей, для яких я – лише гаманець
Я летіла додому як на крилах! Приїхала кілька днів тому автобусом до Львова. Майже 30 років заробітків в Італії, зате забезпечила всіх вдома, дітям квартири, і тепер маю італійську пенсію. […]
За столом у сватів я їх прямо запитала, скільки часу вони ще будуть “покривати” дочку грошима. Відповідь свата мене здивувала. – Поки ваш син не зможе це робити самостійно, а не витакати нашій дитині, коли вона нарешті піде на роботу. – Яні всього 24 рочки, ще напрацюється в тому житті, – додала сваха, ніби це мало мене заспокоїти
За столом у сватів я їх прямо запитала, скільки часу вони ще будуть “покривати” дочку грошима. Відповідь свата мене здивувала. – Поки ваш син не зможе це робити самостійно, а […]
Віра вклала свого сина спати, коли у двері подзвонили. На порозі стояв її колишній чоловік. – Андрій? Що ти тут робиш? – здивувалася вона. – Можна зайти? У мене до тебе є розмова, – сказав чоловік. Віра запросила Андрія на кухню. – І що там у тебе за розмова? – жінка уважно подивилася на колишнього. Андрій зам’явся. – Я тебе слухаю! – поквапила його Віра. – Віро, можна я допоможу тобі з твоїм сином!? – раптом сказав Андрій. – В сенсі допоможеш?! Яке відношення ти маєш до мого з Олегом сина?! – Віра здивовано дивилася на Андрія, не розуміючи, що відбувається
– Заїду за Ганною о восьмій, – писав Андрій. – Добре, – відповіла Віра. Віра відклала телефон, забираючи сина з ліжечка. Він щойно прокинувся і почав плакати. Іноді Вірі здавалося, […]