Ось і промайнули мої 30 років заробітків в Італії. Всі троє дітей з квартирами і машинами. Ростуть онуки, яких я теж балувала грошовою допомогою. Приїхала я у Львів, щоб забрати чоловіка в свій будиночок на півдні Італії, який мені заповіла 102-річна сеньйора, яку я доглянула
Ось і промайнули мої 30 років заробітків в Італії. Всі троє дітей з квартирами і машинами. Ростуть онуки, яких я теж балувала грошовою допомогою. Приїхала я у Львів, щоб забрати […]
– Що означає, сама плати? – Здивовано запитала Наталка. – Ну, ти ж працюєш, як і я? Ти поїла замовлені страви, як і я? У тебе, як і в мене, дві руки, й дві ноги? Чому я маю за тебе платити? – Запитав Сергій, риючись у гаманці
– Що означає, сама плати? – Посмішка на обличчі Наталки, що сиділа по той бік столу, танула на очах. – Ну, ти ж працюєш, як і я. Ти поїла замовлені […]
В неділю зранку Микола йшов з церкви у важких роздумах, додому зовсім йти не хотілося, тому коли кум запросив його до себе на вареники, він з радістю погодився. В хаті у кума Василя смачно пахло підсмаженою цибулькою, а кума Галина вже чекала гостей за накритим столом. Все було по-недільному святково: спочатку господиня подала борщ, потім вареники з сметанкою і підсмаженою цибулькою. Квашені огірочки і шматочки сальця теж були присутні, як необхідний атрибут святкового столу
В неділю зранку Микола йшов з церкви у важких роздумах, додому зовсім йти не хотілося, тому коли кум запросив його до себе на вареники, він з радістю погодився. В хаті […]
Марія з донькою приїхали в село, в будинок бабусі Зої. Декілька тижнів тому, бабусі Зої не стало. – Так, Оксано, ти займися шафами, а я візьмусь за прибирання, – сказала Марія до доньки. – Добре, – погодилася Оксана. Жінки взялися за роботу. Перебравши речі бабусі, Оксана витягла з шафи коробку, а якій були різні рахунки, документи, і альбоми з фотографіями. Гортуючи черговий альбом, Оксана раптом зрозуміла, що одна фотографія ніби товща. Альбоми були старі, фото у них вклеювалися. І явно під цим фото було ще щось. Оксана відклеїла фотографію і… ахнула від побаченого
Бабусі Зої не стало за два дні до дня народження. Зовсім трохи не дожила до вісімдесяти п’яти років. У бабусі Зої було двоє дітей та троє онуків. Єдина внучка вже […]
Наталя раптом помітила зміни в поведінці свого чоловіка. Артем то був мовчазний, то дратувався через дрібниці. Вечорами чоловік часто став затримуватися! Казав: – Дуже зайнятий на роботі, і по суботах теж. Потім Артем, правда, купував квіти і парфуми. Наталя списувала це все на проблеми на роботі… Але одного разу чоловік прийшов додому дуже пізно. І на ньому… Не було лиця! Він покликав Наталю на кухню і щільно закрив двері, щоб дочка не чула їхню розмову. – Наталю, все дуже погано, – заявив він. – Приховувати далі немає сенсу… Наталя оторопіла від несподіванки
Кафе «Фіалка» вважалося розкішним закладом для цього містечка. До нього й прямувала Наталя, з великим небажанням, але з почуттям справедливості. Так, нехай її потім осудять, що відплата – це остання […]
Ніна прокинулася посеред ночі, щоб випити води. Жінка з подивом виявила, що поряд на ліжку немає Олега. Годинник на тумбочці показував третю годину ночі. Ніна дослухалася. З вітальні долинав приглушений голос чоловіка. Він розмовляв телефоном. Ніна встала з ліжка і навшпиньки підкралася до дверей. Обережно прочинила, щоб краще чути. – Та не знаю я, як Ніні сказати, що ти причепився, – почула Ніна уривок фрази Олега. – Невже, Олег від мене щось приховує? – подумала жінка. Ніна прислухалася до подальшої розмови чоловіка і заціпеніла від почутого
Ніна втомлено опустилася на диван і відкинула голову на спинку. День важкий був. На роботі навалилося стільки справ, що вона ледве встигла забрати малюків із садка. Олег останнім часом затримувався […]
Катя з бабусею їли торт на кухні. В старенької був ювілей. – Ось ти кажеш, бабусю, що чоловіки люблять очима, – раптом почала Катя. – Тоді дай відповідь – що в мене не так?! – Все в тебе так! – впевнено відповіла Зоя Михайлівна. – А що? – Як це що?! – вигукнула дівчина. – Мені вже 25, а я досі одна! – Ти просто не зустріла ще свою людину, – посміхнулася Зоя Михайлівна. – В тебе ж там був начебто якийсь, як його… Данило, Кирило… – Давид, – сказала Катерина. – Був та й загув! Виставила я його. Одружений виявився! – Зустрінеш ти своє щастя, ось побачиш, – сказала бабуся. А наступного дня сталося несподіване
На ювілеї в Зої Михайлівни зібралася майже вся родина – діти, їхні чоловіки й дружини, онуки, племінники, двоюрідні сестри і брати і навіть дворічний правнук – всього майже тридцять осіб! […]
– Тобі важливий не я, а мої гроші і прибутки! Я не витрачатиму їх на твої забаганки, лише на День народження привітаю, звичайно, і цього досить! Які квіти, подарунки, ресторани??? Не відкривай рота на мою зарплату! Чекає вона 100 троянд, ага, розігнався! І Богдан після цієї розмови мене покинув. Невже українській жінці має вистачати просто того, що її чоловік заробляє на хліб, ковбасу і комунальні?
– Тобі важливий не я, а мої гроші і прибутки! Я не витрачатиму їх на твої забаганки, лише на День народження привітаю, звичайно, і цього досить! Які квіти, подарунки, ресторани??? […]
Ліза працювала в кафе. – Ця жінка знову тут, – подумала вона, дивлячись на літню відвідувачку. – Майже щодня буває в нас. Яка приємна жіночка… Жінка була одягнена в довгу лляну сукню. Ліза знала, що вона завжди замовляє чашку кави, сік і пару круасанів… Поки Ліза спостерігала за нею, в кафе швидко зайшла худенька дівчина. Видно було, що вона чимось засмучена. Дівчина сіла за дальній столик у кутку. Ліза підійшла до неї. – Доброго дня, – привіталася відвідувачка. – Мені чашку чаю, і все. Ліза принесла їй чай, та кивнула головою і раптом сталося несподіване. – Дівчина, що трапилося?! – тільки й вигукнула Ліза
– Ця жінка знову тут, – подумала Ліза, протираючи серветкою келих і спостерігаючи за нею, – майже щодня буває у нас в кафе. Яка приємна жінка… Літня жінка гарної зовнішності […]
Галина бігала по квартирі, в пошуках парасольки. – Та де ж вона? – бурчала жінка. Галя вирішила викинути весь вміст шафи назовні. Раптом вона побачила вітрівку чоловіка. – Так, а куртка чому тут лежить? Впала, чи що? – здивувалася вона. Оглянувши вітрівку Степана, Галя понесла її у ванну, у кошик з брудною білизною. – Увечері виперу, – подумала вона. Жінка механічно перевірила кожну кишеню, щоби переконатися, що там порожньо. – Так… А що це? – натрапила вона на якийсь предмет у внутрішній кишені куртки чоловіка. Галина дістала з кишені цю знахідку і… ахнула від побаченого
– Та де ж вона? Нічого неможливо знайти у цьому будинку! Галя гарячково перебирала все, що лежало в шафі коридору. Шукала і ніяк не могла знайти парасольку. Вона вже запізнювалася […]