Галя накрила на стіл, а чоловік так і не входив в кухню. Жінка вирішила перевірити, що з ним, і застиrла на місці побачивши це
Галина прожила з чоловіком в любові і злагоді довгих сорок з гаком років. З першого ж дня їх зустрічі одне не давало спокою жінці: вона була старша за чоловіка на […]
– Яка ж ти злопам’ятна! – З кривою усмішкою процідив чоловік. – Не чекав від тебе
– Нарешті! Ганно, ну де ти ходиш досі? Це перші слова чоловіка, які я почула, щойно переступивши поріг нашої квартири близько дев’ятої години вечора. – Я голодний, злий, нервовий! – […]
– Ми порадилися і вирішили, що ти свою машину Уляні маєш віддати! – У якому сенсі? – У прямому! Дівчинка у нас посвідчення водія отримала, їй тепер їздити на метро в університет не комфортно. А тобі твій ще купить! – Приголомшила мати
– Як справи, доню? Усі гроші заробила, чи як? – поцікавилася мати Тетяни, Ніна, неприємно хихикаючи у слухавку. – Усіх грошей не заробиш. Але я працюю не тільки для цього. […]
Олена добре чула, що свекруха намагається відкрити їх квартиру своїми ключами, стукає в двері і плаче, але того дня вона таки не впустила матір чоловіка до них. – Нічого страшного, ми з Олексієм просто змінили замки, не ходіть сюди більше. А раніше, коли свекруха була в Чехії на заробітках проблем ні в кого не було
Того ранку Людмила Іванівна, як завжди дістала ключі, але не могла відкрити квартиру свого сина. Вона дуже здивувалася, адже завжди могла зайти до сина з невісткою тоді, коли їй спаде […]
Після великого ювілею діти й онуки вирішили, що маму й тата треба обов’язково звозити в місто їхнього дитинства, тим паче у Валентини – їхньої мами – зір погіршився настільки, що вона одного разу «посолила» суп содою. Ось після соди і було вирішено їхати. Вовка, все ще бадьорий, але зовсім сивий, з лисинкою, що проглядає, допомагав дружині зі зборами і навіть узяв на себе функцію валізоносця в далекій подорожі
Валентина ще змолоду славилася романтичною натурою, молода Валечка завжди щиро й по-дитячому захоплювалася усім, що бачила довкола: пташками, квітами, сходами і заходами сонця. Їй однаково подобалися всі молоді люди, і […]
Вона лежала в ситцевій хусточці, прикрившись товстою ковдрою, і важко дихала. Її гостроносе обличчя було в зморшках, і незрозуміло було, скільки ж їй насправді років. — Гей, бабусю, ти жива? – тихо запитав Павло, забувши про грубку, про колосники і про гроші в комоді. Старенька мовчала. Було помітно, що їй важко дихати. — Чуєш, бабусю, скажи щось, – просив Павло, – Рідня твоя де? Кого на допомогу кликати? – запитував він, і в голосі чувся відчай. Було помітно, що їй усе гірше
Під покровом ночі він стояв і роздумував: увійти чи ні. Ще вчора помітив, що тут, на околиці містечка, хтось переїжджає. Стояла вантажна машина з відкритими бортами, метушилися вантажники, тупцювали сусіди, […]
— Та я відразу уявляла, чим буде моє життя з мамою, а куди було діватися? – зітхає Олена. – Так, живу за її вказівкою, виховує вона мене так само, як у дитинстві. Майже. — Ну ось, сходила заміж, заспокойся тепер, – мало не з першого дня оголосила мама Олені. – Дочка в тебе є, це головне. Треба її виростити. Жити тепер будеш заради неї, вже я знаю, що ця мета найблагородніша. А про гульки і мужиків думати нічого. Ти вже з одним погуляла
Сама була свідком, як Олена матері брехала: «Мам, ну захворіла моя колега, ну що поробиш? Мені треба залишитися, зате отримаю побільше», – каже Галина про свою колегу. — Ну, справжня […]
– Марія, я, мушу зізнатися! Мені стало з тобою нудно, та не цікаво! – Олександр підняв очі, та винувато глянув на дружину. – Не хочу тебе дурити. Ти гарна, але… прісна! – Ти мене напружуєш! Я втомився від тебе і твоєї нікчемності! Я наперед знаю, що ти скажеш, одягнеш, як повернешся, посміхнешся. Знаю все! Порожнє, безглузде марнотратство життя! Порожнеча! Ти є порожнеча
– Марія, я, мушу зізнатися! Мені стало з тобою нудно, та не цікаво! – Олександр підняв очі, та винувато глянув на дружину. – Не хочу тебе дурити. Ти гарна, але… […]
— Я чотирьох годую, мені ще іпотеки не вистачало. Тобі чимось погано? Ти і в цих двох кімнатах порядок не можеш нормальний навести. Дружина, теж мені. Вічно спотикаюся об дитячі іграшки. — А що, Ольга нечепура? – цікавиться приятелька в Карини. — Яке там, – махає та рукою. – Оля – чудова господиня. Мені ще повчитися в неї. Чистота в неї вдома, затишок. Завжди все блищить: і кахель, і сантехніка, жодної пилинки на меблях
— Навіть чоловік мій із ним спілкуватися не може, а сама Оля терпить. Про свекруху годі й казати: там усе про «що скажуть люди» і про те, що жити треба […]
Бабуся знала, що цей день рано чи пізно настане, і внук захоче продати її дім. Розуміла, що хата пустує, що доглядати її нікому, але це було сумно, бо ж саме там залишилося стільки спогадів, та що там казати, там залишилося її життя. – Ну що ж, так тому і бути… – прошепотіла вона собі. Та коли Тарас запропонував поїхати в село на Різдво, вона зраділа. Ярина їхала в машині й чекала, що ось-ось онук скаже їй про покупців. Але він мовчав. Коли вони під’їхали до рідного двору, вона застигла. Замість її похиленої хатинки стояв гарний, доглянутий будинок. – Тарасику, синку… що це?.. – ледве вимовила вона
Тарас без вагань забрав до себе бабусю, адже вона була для нього єдиною рідною людиною. Мама хлопця після розлучення з батьком виїхала в Америку і забула як про своє колишнє […]