– Ти не маєш тут жодного права, – різко кинув мені свекор, дивлячись з-під лоба. – Все належить нам із дружиною, і крапка. – Але ж ми з Ігорем вкладали сюди всі свої заощадження, – у розпачі відповіла я. – Як ви можете так поводитися? Це ж дім, де виросла ваша онука! – Наша онука? – здивовано перепитала свекруха й переможно перезирнулася з чоловіком. – Ми турбувалися про сина, а тепер його немає. Тож цей дім – знову наш. Шукай собі інше житло, Тетяно. Почувши ці слова, я мало не знепритомніла

– Ти не маєш тут жодного права, – різко кинув мені свекор, дивлячись з-під лоба. – Все належить нам із дружиною, і крапка. – Але ж ми з Ігорем вкладали […]

Я займалася домом: прала, готувала, доглядала за нашим невеликим садочком за містом, зустрічала Бориса після роботи й старалася не забувати про романтику в буденних дрібницях. Тоді це здавалося мені навіть приємним. Борис часто повторював. – Катю, ти така молодець, усе встигаєш, я тобі дуже вдячний. І я сяяла від його похвали, як коштовна прикраса на сонці. А потім потихеньку почало відбуватися щось дивне

– Ти справді думаєш, що я й надалі мовчатиму, поки ти так зі мною чинитимеш, Борисе?, – зірвалося з моїх уст, коли він знову саркастично кинув. – І чим ти […]

Якщо я колись і вирішу одружитися, то, швидше за все, це буде в 50 років, і виберу молоду сільську дівчину

Я нікому не хочу нічого нав’язувати свої думки, але не виношу брехні. Нас з дитинства переконують, що тільки з дружиною та дітьми можна знайти справжнє щастя. Родичі та друзі постійно […]

Я побрався з «ідеальною» жінкою, але після зустрічі з її батьками скасував весілля

Коли я зустрів Ольгу, мені здалося, що я знайшов кохання всього свого життя. Вона була гарною, енергійною, її присутність висвітлювала будь-яку кімнату. Ми познайомилися на концерті — вона підспівувала кожній […]

Не минуло й дев’яти днів після бабусиної смерті, а мій чоловік та його батьки вже точно знали, як будуть розпоряджатися моїм спадком.

Мій чоловік Петро завжди був дуже близьким зі своїми батьками. Спочатку мені це здавалося чудовим: він шанує, цінує, любить свою сім’ю. Я сподівалася, що і до мене він ставитиметься так […]

 І де ж тепер твої діти? Маячня якась… Я ж був у вас у селі… Батьки твої нічого не сказали. Теж приховали, виходить? – Розгубився від почутого чоловік

– Ти жартуєш? – здивувався Микита, – як таке може бути? Тобі ж лише двадцять один рік! І чому ти раніше нічого не говорила? Алла пригорнулася до чоловіка, віддано зазирнула […]

– Це ти винна! Ти… Через тебе не стало мого хлопчика! На тобі гріх! І я тебе ніколи не пробачу, ніколи!

– Це ти винна! – Кричала жінка у віці. – Ти… Через тебе загинув мій хлопчик! На тобі гріх! І я тебе ніколи не пробачу, ніколи! – Валентино Федорівно, я […]

– Віко, а не за жирно, як не рибу червону, то ікру на хліб ложити чуть не кожного дня? Та таким способом життя ви ніколи на своє житло не наскладаєте, – не витримала я коли забігла до сина і невістки після служби. – А ви нам в рот не заглядайте, – каже мені нахабно Віка. – І взагалі, ви ж Ігорю обіцяли свою хату переписати, тож які питання? – А питання то є, бо хата в селі, куди невістка і ногою не ступає. То виходить, вони сплять і бачать, коли ж нас з чоловіком не стане, і вони все майно на продаж виставлять

– Віко, а не за жирно, як не рибу червону, то ікру на хліб ложити чуть не кожного дня? Та таким способом життя ви ніколи на своє житло не наскладаєте, […]

– Ти думаєш, я недолуга, і не відчуваю чужого запаху від тебе? Запаху чужих духів? Аромату чужої жінки!Чи ти думаєш, що у мене постійно закладений ніс, і я просто в принципі не відчуваю запахи? Так

– Ти справді думаєш, що я б тебе проміняв на іншу? Ти це серйозно? – Усміхнувся чоловік, не відриваючись від телевізора. – Лідо, ну що за нісенітниця? Ми разом з […]