– Мамо, та не час зараз старе перетирати! Я ж не до чужих прийшла, а до батьків! – Підвищила голос дочка
– Та ви хоч знаєте, що я зараз без копійки? – голос Аліни тремтів, але чи то від злості, чи то від розпачу. – Розуміємо-розуміємо, – примружилася мати, Тамара Петрівна, […]
— Одна дитина! — у голосі Наталії дзвонило роздратування. — А маю їх троє. І ми тулимося в студії. Ти могла б хоча б пустити нас пожити на якийсь час
За вікнами двоповерхового будинку була хуртовина. Тетяна стояла біля панорамного вікна вітальні, спостерігаючи, як сніжинки повільно вкривають доріжки у саду. Цей будинок дістався їй після розлучення — колишній чоловік наполягав, […]
Зоряна, не запросила нас із Діаною на новосілля. Я здивувався – звідки в неї гроші на квартиру? Бо ж особливо не заробляла, та й жодних розмов про покупку житла не було
Поведінка батьків дуже обурила, не думав, що колись стикнуся з такою ситуацією.. Живемо ми з дружиною добре. Колись починали з орендованої квартири, як усі. Потім, коли стабільно почали заробляти хороші […]
Олеся з Валерієм приймали гостей. Зібралися родичі. За столом говорили про різне. Розмова перейшла на фінансову тему… – Я такий радий, що ми нарешті можемо дозволити собі більше! – з поважно сказав Валерій. – Тепер наша зарплата дозволяє відкладати на розширення житла. Думаю, що ми зможемо переїхати в трикімнатну квартиру! Любов Георгіївна уважно слухала родичів з відкритим ротом. В її очах з’явився раптовий інтерес. – Ой, а це ж скільки грошей потрібно?! – запитала вона. – Ну, ми можемо собі дозволити, – задоволено усміхнувся Валерій. Любов Георгіївна прямо розквітла після слів сина. А наступного ранку вона раптом приїхала до сина з невісткою з несподіваною пропозицією
Любов Георгіївна була жінкою із непростим характером. Вдова, вона довгі роки жила на орендованій квартирі, покладаючись лише на свою пенсію та невелику допомогу від сина Валерія. Але навіть незважаючи на […]
– Як це все дісталося тобі, Ярино? – різко спитала сусідка Маруся, вчепившись у мій рукав, щойно я вийшла з нотаріальної контори. – Ти ж ледве знала покійного Івана, а тепер маєш успадкувати весь його маєток? Вона дивилася на мене так, ніби я щойно скоїла щось страшне. Я відчула, як до горла підступає клубок. Бо й сама не знала, що й подумати. Мені було лише відомо, що старий Іван колись жив самотою при кінці нашого села. Жодних дітей, жодної дружини, зате ходили чутки, що він має чималі статки
– Як це все дісталося тобі, Ярино? – різко спитала сусідка Маруся, вчепившись у мій рукав, щойно я вийшла з нотаріальної контори. – Ти ж ледве знала покійного Івана, а […]
Ірина повернулася додому з роботи, і одразу почула якісь звуки, що долинали з глибини квартири. – Невже Дмитро, повернувся раніше додому? – подумала вона. Ірина прислухалася, і зрозуміла, звуки доносяться із спальні. Жінка підійшла ближче. – Діма, це ти? – гукнула вона. – Ні, це Людмила Андріївна! – почула Ірина у відповідь голос свекрухи. – Що свекруха робить у нашій спальні? – здивувалася жінка. Ірина рішуче увійшла у спальню і…остовпіла від побаченої картини
Ірина завжди вважала себе людиною терплячою і поступливою. Навіть колеги у бухгалтерії дивувалися її здатності знаходити компроміс у будь-якій ситуації. Але життя часом підносить такі випробування, що навіть наймирніші люди […]
– Завтра ми запрошені в ресторан! – в очах Лізи сяяло радісне очікування. – Мої тато з мамою хочуть познайомитися з тобою! Костюм маєш? – Знайду, якщо треба, – відповів її коханий Микита, невиразно згадуючи свій випускний. – А що, без цього ніяк? Не люблю я цього, якщо чесно. – Не знаю, – знизала плечима дівчина. – Може й можна, просто тато зазвичай завжди в костюмі, робота така… – Хто б сумнівався, – подумав Микита й зітхнув. Але робити нічого – перше враження псувати не можна, доведеться постаратися… Микита зайшов у двері дорогого ресторану. Він підійшов до столу, посміхнувся коханій, привітався з її мамою й оторопів побачивши її батька
– Завтра ми запрошені в ресторан, – в очах Лізи грало радісне очікування. – Тато з мамою хочуть познайомитися з тобою. Костюм маєш? – Знайду, якщо треба, – відповів Микита, […]
Дванадцять років тому я вийшла заміж за хлопця, який був іншої віри. Я християнка, він єврей. І мої батьки відреклися від мене, хоч я і їхня рідна донька. Вони ревно вірили, дотримувалися всіх християнських правил, постів, жили за канонами, ходять на всі богослужіння в храм. Для мене це ще в дитинстві було складно, хоча я теж вірю в Бога. І ось я дванадцять років не спілкувалася з батьками. Зараз моїй доньці десять років. Ми живемо в Києві, а мої батьки – далеко на Західній Україні
Дванадцять років тому я вийшла заміж за хлопця, який був іншої віри. Я християнка, він єврей. І мої батьки відреклися від мене, хоч я і їхня рідна донька. Вони ревно […]
Світлана та Василь зібралися вечеряти, коли у двері будинку постукали. На порозі стояв троюрідний брат Василя, Микола та троюрідна сестра Наталя. – Василю, ми поговорити хочемо, – одразу сказав Микола. – Про що? – запитав Василь, запросивши рідню в будинок. – Сідайте, зараз Світлана на стіл накриє. Світлана швидко накрила стіл до чаю, поставила на середину столу велику тарілку з щойно випеченими пирогами. Випили чаю, обговорили новини. – Ну, про що ви хотіли обговорити? – запитав Василь, помітивши, що родичі все ніяк не наважуються на розмову. Але Василь навіть уявити не міг, що попросять у нього родичі
-Ну, що, Василю, заспокоїлися твої родичі? – запитала Світлана у чоловіка, який щойно повернувся додому. – Ага, заспокоїлися! -відповів він. -Їм ця квартира ще років двадцять поперек горла стоятиме. Справа […]
Євген довго не спілкувався з матірʼю. Зрештою чоловік вирішив помиритися. Євген з дружиною Тетяною влаштували невелику сімейну вечерю на честь дня народження одного з дітей. Чоловік зібрався з духом і подзвонив матері. Він запросив її в гості. Спершу Ніна Іванівна вагалася, але потім погодилася прийти. Увечері, коли всі зібралися за столом, атмосфера була напруженою… Під час вечері Тетяна звернулася до Ніни Іванівни: – Ви можете, якщо хочете, приходити до нас кожних вихідних, щоб спілкуватися з онуками. Свекруха, яка повільно жувала салат, різко перестала це робити. – Спілкуватися?! – раптом вигукнула вона. – Ви що вигадали?! Всі застигли від несподіванки
Євген стояв перед дзеркалом на весь зріст, акуратно поправляючи краватку. Його руки злегка тремтіли від хвилювання — через кілька годин почнеться весілля, на яке він чекав довгі місяці. Однак зараз […]