Наталя дуже любила свого синочка Андрійка. Вона вклала у нього все своє серце. Школа, гуртки, поїздки – нічого не шкода заради улюбленого сина! Кожен день був сповнений турботою та любов’ю. Андрій ріс розумним і талановитим хлопчиком, але щось у ньому залишалося холодним, закритим… Та Наталя вірила, що час і терпіння допоможуть подолати цей бар’єр. На вісімнадцятий день народження вона зробила йому подарунок, який, як Наталя сподівалася, стане символом її любові і турботи – квартиру! Це була мрія, яку Наталя плекала довгі роки! Але замість подяки вона почула від сина несподіване
Наталя сиділа в тиші свого будинку, який раптом почав здаватися їй чужим. Час тягнувся повільно, ніби кожна мить розтягувалася до нескінченності. За вікном мрячив дрібний дощ, надаючи всьому навколо відчуття […]
Вікторія потрапила у лікарню. Приїхавши додому після виписки, дівчина одразу зрозуміла, що щось змінилося. Щось було не так, хоч зовні все здавалося на місці. – Хто в нас був? – раптом запитала вона чоловіка. Володимир спокійним тоном відповів: – Ніхто. З чого ти взяла? Речі я переклав, якщо ти про це. Просто не пам’ятаю, як вони лежали. Проте Вікторія зауважила, що на вішалці відсутній комплект запасних ключів! – А куди поділися ключі? – насторожено поцікавилася жінка. – Можливо, впали або кудись переклав, – сказав чоловік. – Де ключі? – ще раз запитала Вікторія. І тут Володимир зізнався
Весілля Володимира та Вікторії було святом, яке запам’яталося багатьом. Але, як часто буває, радість затьмарила одна подія — гроші. Тетяна Анатоліївна, мати Володимира, вирішила зробити свій внесок в організацію урочистостей, […]
– Ти справді думав, що я нічого не помічу, Степане?, – звернулася я сама не своя до чоловіка, бо зникло не 30 гривень, і навіть не 3 тисячі, а кругленька сума – 30 000, які нам так важко даються. Степан зупинився, не очікуючи такого питання. Його ложка зависла в повітрі над тарілкою з борщем, а я вже не могла більше мовчати. – Юлю, про що ти? – Про гроші. Наші спільні гроші. За останні три місяці з рахунку зникло більше 30 000 гривень. І я не розумію, куди. Ти не хочеш нічого мені пояснити? Він відвів погляд, зробивши вигляд, що щось терміново потрібно перевірити в телефоні
– Ти справді думав, що я нічого не помічу, Степане?, – звернулася я сама не своя до чоловіка, бо зникло не 30 гривень, і навіть не 3 тисячі, а кругленька […]
Ніби очі розплющилися і побачила Катерина, що не одну її підкосило горе. Висохла Стася, як озеро в посушливе літо. Тільки не піддається дівка розпачу, за онуком дивиться, гуляє, готує. А вона ж і не помічала за цей місяць, що в холодильнику завжди їжа, а у квартирі чистота і порядок. – Вибач мені, дівчинко, – раптово заплакала Катерина Степанівна, закривши руками обличчя, – егоїстка я. За своїм горем твого зовсім не бачу. Адже ти теж його любила. А я…
– Стасю… – пролунав тихий голос із кімнати і Настя, витерши руки рушником, зайшла в кімнату свекрухи. – Що таке, мамо? Тиск? Катерина Степанівна лежала на ліжку і напружено терла […]
Валентина розставляла чашки на святковому столі. Сьогодні у неї ювілей. Стіл ломився від частування: запечене м’ясо, салати, холодець. – Валю, ти знову перестаралася, – сказав чоловік Віктор, заглядаючи на кухню. – Гостей всього шість чоловік, а їжі на ціле весілля. – Ой, Вітю, не перебільшуй, – відмахнулась Валентина. – Все розраховано. Віктор тільки головою похитав. За сорок років шлюбу він звик до того, що його дружина завжди готує із запасом. Раптом пролунав дзвінок телефону. Жінка глянула на екран мобільного, дзвонила її молодша сестра Ніна. Валентина підняла слухавку і…ахнула від почутого
Валентина Миколаївна акуратно розставляла чашки на святковому столі. Сьогодні їй виповнилося шістдесят п’ять, і вона вирішила відзначити ювілей у колі найближчих людей. Стіл ломився від частування: запечене м’ясо, фірмовий салат […]
Віра сиділа в своєму кабінеті і перебирала документи. Коли до неї забігла її подруга Настя. – Віро, а навіщо ти Павла вчора обманула? – запитала Настя. – В чому я його обманула? – здивувалася Віра. – Я чула: він тебе на побачення запросив, а ти сказала, що в тебе є хлопець. Але ж в тебе його немає, – пояснила Анастасія. – Так немає… Але я сказала Павлу, протилежне, бо це частина мого плану, – якось підозріло додала Віра. – Плану? Якого ще плану? – Настя здивовано дивилася на свою подруг, не розуміючи, що відбувається
– Віро, а навіщо ти Павла Мельника вчора обманула? – запитала у Віри Настя – її колега. – У в чому я його обманула? – здивувалася Віра. – Я чула: […]
Андрій Петрович повернувся додому з магазину. – Галю, а що це двері навстіж? Забула зачинити? Адже мухи налетять…, – гукнув чоловік, проходячи в кімнату до дружини. Андрій Петрович зайшов в кімнату і помітив, що Галина дуже схвильована. – Кохана, що сталося? – кинувся він до дружини. – Юля… Наша донька… Приїжджала, – слабким голосом відповіла Галина Семенівна. – І? Щось в неї сталося? – почав ще більше хвилюватися чоловік. – Ні… Але вона таке сказала…, – тихо додала Галина, на хвилину замовкла, збираючись з думками, і передала слова доньки чоловіку. Андрій Петрович вислухав дружину і…ахнув від почутого
Галина Семенівна з любов’ю поливала троянди на своїй дачі. Які ж вони гарні та аромат чарівний! Дивишся на квіти і душа радіє. Андрій Петрович, її чоловік, лагодив похилий паркан. Багато […]
Тетяна Вікторівна збиралася лягати спати, як раптом у двері подзвонили. – Кого це принесло так пізно? – здивувалася жінка. Тетяна відкрила двері і побачила свою доньку. Ганна була вся в сльозах, руки її тремтіли. – Що сталося доню? – видихнула Тетяна Вікторівна. – Невже з Максимом посварилися? – Гірше, мамо, – ледь промовила Ганна. – Що може бути гіршим? Не розумію, – здивувалася жінка. Ганна пройшла в коридор, опустилася на пуф, зібралася з думками і все розповіла матері. Тетяна Вікторівна вислухала доньку і застигла від почутого
– Мамо, можна я у вас трохи поживу? – Ганна ледве стримувала сльози. – Ну, звичайно, можна, – Тетяна Вікторівна насторожилася. – Навіщо питаєш? Наш дім – твій дім. Можеш […]
Виходить, поки я економила на всьому, відмовляла собі в елементарному, ти просто віддавав половину зарплати сестрі? — вона намагалася говорити спокійно, але образа проривалася в кожному слові
— Двадцять тисяч? Ти щомісяця відправляєш сестрі по двадцять тисяч?! — Софія застигла з чашкою кави в руках, дивлячись на чоловіка. Максим невпевнено поправив краватку і відвів погляд. — Марині […]
Живеш на всьому готовому і хоч би раз одумалася комуналку сплатити, а то все я та й я.
Звичайно, що я відчувала, що не так просто Віталій вернувся, відчувала. Але ж за ці п’ять років я так собі нікого й не знайшла, та й діти у нас спільні, […]