– Ну все! Досить! – Психанула Олена. – Розбитий кухоль не склеїти! А про Ритку всі знають, що тавра там нема де ставити. Не потрібний мені бруд у хаті, – плакала вона, збираючи речі чоловіка
– Ти що, кума, притихла? – Тихіше, тихіше. Глянь, знову Петро до Зінов’євих поліз. – Не може бути? – Ще і як може! Я за ним уже два тижні спостерігаю. […]
– Чоловік хоче, щоб я доглядала за свекрухою! – Вигукнула Оксана. – Ну… Це, загалом, нормально… – Нормально? Ні, ти мені поясни! Чому я маю доглядати за чужою тіткою? Причому, їй то уже – все одно
– Вчора посварилися з чоловіком до розлучення, – повідомила Оксана напарниці. – Вперше, чи що? – відповіла та, – помиритеся. – Ні, Віро, цього разу навряд. Образився на мене Сергій, […]
– Все, моє життя у великому місті закінчилося. Доведеться повертатись у рідні краї. Колишня попросила звільнити її квартиру, фірма закрилася, тож ні роботи, ні житла
Аліні подзвонила її давня знайома Наталя. Подругами вони не були, але знайомі були вже років п’ять, відколи Аліна прийшла до неї вперше на масаж. Її Аліні рекомендували у їхньому колективі. […]
– Ти мою думку знаєш! – гукнула їй вслід мама. – Вийшла заміж – живи з чоловіком! Добре, що батька немає вдома, він ще нічого про твої витівки не знає
– Мамо, я в тебе тиждень поживу? – На порозі квартири Олени Борисівни стояла її дочка Оля. – В сенсі поживеш? А як же Вадим? Вадим – це чоловік Олі […]
– Марія Іванівно, – звернувся до неї Владислав Петрович. – У мене за десять хвилин ходьби звідси знаходиться квартира тещі. Тещу днями ми із дружиною до себе забрали. Якщо вас не бентежить моя пропозиція, ми можемо подрімати там
Владислав Петрович вирушав у чергове відрядження. Дружина допомогла зібрати йому речі в дорожню валізу. Після цього Владислав Петрович викликав таксі. За десять хвилин таксі стояло біля під’їзду. До відправлення поїзда […]
«Ось потрібні були їй ці квіти! Навіть банку дістала. Не сказати, щоб не розумна. Мрійниця, мабуть. Такі, як вона, вічно на принца чекають», – думав Олег, похмуро розглядаючи сусідку
Олена метушливо просувалася до свого купе. В руках у неї були важкі сумки, але це, здавалося, її зовсім не турбувало. Обличчя її буквально сяяло від щастя. А через руде ластовиння […]
Катерина відчинила двері, на порозі стояла баба Оля, сусідка в селі де була їхня з чоловіком дача. Жінка сказала, що її внучка чекала на дитину, але трапилось нещастя і внучки не стало а дитина залишилась
“Ой, Катерино, донечко, ти не можеш уявити, як же мені зараз” Вона вже старенька і не може дивитися за немовлям, тому просить щоб Катерина з чоловіком забрали її до себе, […]
– Жити з розлученим чоловіком, це великий гріх, Оксано! Ми з батьком зробити цей крок не дозволимо. Я ще піду до священника, щоб з тобою при нагоді поговорив. Може він до тебе достукається, – сказала мені мама. – Мамо, я просто хочу бути щаслива? Чого ви в мене хочете? Я ваша єдина дитина, невже вам важливіше те, що скажуть люди, ніж життя вашої дочки? Я сиділа перед ними, наче підсудна, а вони дивилися на мене з таким розчаруванням
– Жити з розлученим чоловіком, це великий гріх, Оксано! Ми з батьком зробити цей крок не дозволимо. Я ще піду до священника, щоб з тобою при нагоді поговорив. Може він […]
– Ти геть без розуму?! Віддати всі наші гроші твоїй сестрі?! – чоловік дивився на мене так, ніби я запропонувала йому викинути з вікна всі наші заощадження. Я опустила очі. Не могла йому сказати, що це вже не вперше. Що моя сестра давно навчилася користуватися моєю добротою. Але ж вона сім’я. Як я можу відмовити? – Вона в скруті, – промовила тихо
– Ти геть без розуму?! Віддати всі наші гроші твоїй сестрі?! – чоловік дивився на мене так, ніби я запропонувала йому викинути з вікна всі наші заощадження. Я опустила очі. […]
– У твоїх батьків порожня квартира, а ми мотаємося по чужих кутах, – вкотре висловлювала обурення Світлана
– У твоїх батьків порожня квартира, а ми мотаємося по чужих кутах, – вкотре висловлювала обурення Світлана. – Ну, ти ж їх чудово знаєш, і пам’ятаєш цю історію, – виправдовувався […]