Оля знову і знову перечитувала повідомлення чоловіка Павла, намагаючись упокоритися з його зрадою. Це було для неї не в новинку.
Оля знову і знову перечитувала повідомлення чоловіка Павла, намагаючись упокоритися з його зрадою. Цього разу він зв’язався з жінкою, яка була старша за нього на п’ятнадцять років, а не з […]
Наступного дня жінка склала резюме й розіслала його по можливим компаніям та агентствам. Залишалося лише чекати. Потягнулися дні очікування. Тепер щодня Оксана починала з перегляду пошти. Нарешті, довгоочікувана відповідь прийшла. Її запросили на співбесіду в одну з фірм міста. Туди, де працював її чоловік. Оксана довго міркувала, чи варто їхати, але все-таки вирішила — варто!
Оксана вклала дітей спати й пішла до кухні, щоб випити чашку чаю. Віталія ще не було. Останнім часом у нього було багато роботи, і він часто залишався допізна. Оксана співчувала […]
Виявилося, що бабуся молодої жінки перенесла інсульт, і їй терміново потрібні гроші на реабілітацію. Коли мати озвучила суму, Юля прикинула, що накопичених нею за півтора роки коштів як раз вистачить. Вона була впевнена, що зможе вмовити чоловіка почекати з морським відпочинком, аби знову накопити потрібну суму.
На те, що Юлі дали квартиру, родина Ігора відреагувала з радістю: тепер не треба тинятися по знімним помешканням. — Так, мамо, я все зрозуміла, — відповіла на ходу Юля, перебігаючи […]
Син Ігор навчався в іншому місті, приїздив рідко. Оксана була надана сама собі. Готувала лише те, що любить, не треба ні під кого підлаштовуватися. Займалася тим, що подобається, ніхто їй не міг нічого заборонити. Про нового чоловіка вона навіть не думала, і одній було непогано.
Після тренування Оксана поспішала додому, обіцяла чоловікові зварити борщ. Зайшовши у квартиру, вона побачила, як її чоловік Михайло сидить на кухні й п’є вино. — Ого, сам-один, значить… Михайле, терпіння […]
– Я хочу поговорити щодо дітей, – сказала Марія. – Я розумію, що ви хочете онуків, але це наше рішення, коли їх заводити. І я прошу вас більше не порушувати цю тему.
– Марійко, та як же так. Ти нам хоч поясни, що сталося! – здивовано запитала свекруха, зображуючи саму невинність… Вечір наближався до завершення в одному з найдорожчих ресторанів міста. За […]
— Ось, невістка ж у мене знову в декреті, несу. А хто допоможе, якщо не я? Свати в іншому місті живуть, та й не подумають вони, що треба допомагати. Одна тягну. А як же, син же молодший. Треба. І онуків уже двоє. Від малюка ж навіть у магазин не вийдеш. Тож, треба, хоч і важко, хоч і пенсія маленька, але онука має рости і ні в чому не відчувати нестачі. І пряничків їй, і фруктів.
— Ксюша, – на порозі свекруха Ірина Денисівна, – я по магазинах пробіглася, вирішила і на вашу частку закупитися. Дивись: ось масла шматок, сир, сметанка. І пряники для внучки. Скажете, […]
До будинку Сергій майже біг. У ньому боролися два почуття: злість і сумнів. Не міг повірити, що його Катя могла так вчинити. Забігши в свій двір, він побачив, як незнайомий чоловік стоїть біля ЙОГО мангала і смажить шашлики. Сергій кинув сумку на землю, стиснув кулаки і швидким кроком попрямував до незнайомця.
Сергій повертався з відрядження. У відрядженні він був більше місяця. До того ж дві доби в поїзді його вже дуже втомили. Він дуже скучив за своєю родиною і з нетерпінням […]
Мені завжди подобалося приймати гостей, але один такий прийом став поворотним у наших стосунках з чоловіком.
Мені завжди подобалося приймати гостей, на це вплинула моя мама, яка чудово готувала та любила похвалу від гостей. Коли мій чоловік повідомив, що у вихідні у нас будуть гості, я […]
Знаю, що ти ображена на мене, але ми – рідні сестри, і все давно пора забути. Софія вирішила зробити першою крок до примирення, і запросила сестру на весілля до власного сина. Та цього разу Наталка, як ніколи, не хотіла повертатися додому. Тут, в Італії, хоч і багато роботи, але вона нарешті знайшла спокій для своєї душі. Адже знати, що чоловік тобі зраджує, і неабияк з ким, а з рідною сестрою, дуже непросто
– Знаю, що ти ображена на мене, але ми – рідні сестри, і все давно пора забути. Софія вирішила зробити першою крок до примирення, і запросила сестру на весілля до […]
— Так… справи… – вимовила дівчина. – І роботи немає, і грошей немає, і нога тепер боліти буде, і ще собака цей… у-у-у-у – вона раптом заплакала, притулившись спиною до стіни. Дівчина ридала, а в цей час собака піднявся і підійшов до неї. Лизнув руку, потім щоку, а потім став злизувати сльози з обличчя плачучої рятівниці
Олена повільно йшла додому. Плечі повисли, лоб напружений, в очах сльози. На останній співбесіді, як і на попередніх, їй відмовили одразу – типу, не по тобі робота, куди ломишся? Тут […]