– Гарна квартирка, – процідила крізь зуби мати, оглядаючи володіння. – От би Юленьці таку. А то вони з малюком змушені в гуртожитку жити, а тобі одній он які хороми дісталися. Несправедливо. – Раз ти така добра в нас і мудра, чого ж їх до себе не пустиш? У тебе трикімнатна. Місця всім вистачить: і тобі, і Юльці з малюком та чоловіком…
– Що за чоловічий голос у тебе там розмовляє? – запитала мати суворо, ніби доньці було п’ятнадцять, а не тридцять. – Так, телевізор. Мамо, ти чого хотіла? – Лері явно […]
Весь вечір Борис думав про Ніну. Вона йому сподобалась, що тут говорити. Хоть і не зміг її як слід розглянути в теплих ринкових одежах і валянках. І здавалося, що вона не заміжня. Але чим більше він думав, тим більше розчаровувався. Ні, він не пара їй – чоловік з дитиною, старший за неї – це очевидно. І що він може їй запропонувати – старий флігель? А грошей майже не залишилось…
– Значить, ти не візьмеш дівчинку? – Ні. І тобі не раджу, Борю. Ти не розумієш, що таке немовля. А я знаю. Троїх виховала, ще й ледь з пелюшок вибралися… […]
— Ну от, тепер ми будемо робити все, що захочемо, попереду цілий день і ще половина наступного. До речі, ти можеш називати мене Капою… або бабою Капою, чому б і ні?
— Настя, Настя, прокидайся, ти що, забула? Тобі ж до бабусі йти, вставай швидко. Настя ледве відкрила очі, субота, вихідний, дівчинці дуже хотілося поспати… — Мам, я хочу спати. — […]
– Я не могла дати їй зіпсувати своє життя! Вона ще мала навчатися, будувати кар’єру, знаходити хорошого чоловіка! А тепер що? Буде самотньою мамою, яка ледве зводить кінці з кінцями? – Знаєш, що мене найбільше лякає? – він говорив повільно. – Не те, що Христина чекає дитину. А те, що ти поводишся так, наче це найгірше, що могло статися. Як наче вона більше не людина для тебе.
– Ти що, серйозно, Христино? Ти хоч розумієш, що з цією дитиною усе твоє життя піде шкереберть? – я стояла перед донькою, не впізнаючи її. – У тебе ж попереду […]
У Михайла захворіла бабуся. Він приїхав у село, щоб встигнути попрощатися. Зайшов у кімнату і сів поруч з нею.
У Михайла не стало бабусі. Цей день він ніколи не забуде. Він давно вже виріс, став дорослим, але в глибині душі завжди лишалася впевненість, що з бабусею нічого не може […]
Інна відчинила двері в домашньому халаті, з чашкою кави, і двома дітьми. Кого кого, а Олександра вона аж ніяк не сподівалася побачити. – Не проганяй мене. Я давно все про тебе знаю, і повір, мене не лякає нічого, адже діти – це радість, а головне – це любов – сказав Олександр. – Ти вийдеш за мене заміж? Від розчулення Інна розплакалася, вона не могла повірити в те, що і до неї, нарешті, прийшло довгоочікуване щастя
– Я сама все зіпсувала, – картала себе Інна, але виправляти щось вже було занадто пізно, брехня є брехня, якими б не були мотиви. Коли Інна познайомилася з Олександром, за […]
Яніна ділила чоловіка 50 на 50 з іншою, тому що він її підтримував. Адже у такої господині, як вона, не було своїх грошей
«Кохана, зроби шопінг, я не буду вдома до завтра, мені треба було замінити друга…» Яніна з недовірою подивилася на екран смартфона свого чоловіка. Я міг би надіслати таке повідомлення Ярославу […]
Після повідомлення від анонімної людини я скасував наше з Соломією весілля. І хоча все було готове до торжества, яке ми так детально організовували, я не міг змиритися з написаним. Як тільки Соломія не виправдовувалась, я не міг їй повірити. І лише мій найкращий друг розклав в моїй голові все по поличках. Я не обдумуючи поїхав до мами і не помилився. Та, на жаль, моє життя вже зруйноване
Після повідомлення від анонімної людини я скасував наше з Соломією весілля. І хоча все було готове до торжества, яке ми так детально організовували, я не міг змиритися з написаним. Як […]
Ліда відкрила двері своїм ключем, зайшла в коридор, почепила плащ на вішалку і зняла взуття. – Нарешті я вдома! – вимовила вона вголос і дістала з шафки свої пухнасті капці. Покотивши за собою валізу на коліщатках, вона пройшла до спальні. Швидко переодягнувшись Ліда вирушила на кухню. Там був повний порядок, втім, як і завжди. У раковині немає брудного посуду, на столі жодної хлібної крихти. Ліда так привчила свого чоловіка та сина, і вони звикли дотримуватися у всьому порядку. – Треба щось перекусити! – вирішила вона. Ліда відкрила холодильник, заглянула всередину і застигла від побаченого
Зачинивши двері на ключ, Ліда почепила плащ у коридорі на вішалку і зняла взуття. -Нарешті я вдома! – вимовила вона вголос і дістала з шафки свої пухнасті капці. – Ух! […]
Марина сиділа перед дзеркалом і робити собі макіяж, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Номер був жінці не знайомий, тому це трохи напружило її. Вона неохоче відповіла на дзвінок. – Я мама Віри! – серйозним голосом повідомила незнайомка. – Ви не туди потрапили, – коротко відповіла Марина, збираючись закінчити виклик. – Зачекайте! Ви ж дружина Андрія? – здивувала наступним питанням жінка. – Так, – розгублено відповіла Марина. – Із моїм чоловіком щось сталося? – Ні. Але ви повинні дещо дізнатися про свого чоловіка! – несподівано сказала співрозмовниця і все розповіла Марині. Марина вислухала її і застигла від почутого
Щаслива Марина готувалася до річниці сімейного життя. Рівно п’ятнадцять років тому вони з Андрієм одружилися і обзавелися трьома чудовими дітьми. Жінка взяла до рук сімейну фотографію та присіла на диван. […]