Мій брат, який їздить на «Мерседесі», а його дружина теж на новій машині з салону, у яких двоярусна квартира в центрі Хмельницького, подарував мені на День народження букет квітів і халат. Я довго дивилася на цей подарунок, як баран на нові ворота. Не те щоб я чекала на щось грандіозне, але ж халат? Якесь дешеве махрове нещастя, яке навіть виглядало так, наче його десь роздавали по акції
Мій брат, який їздить на «Мерседесі», а його дружина теж на новій машині з салону, у яких двоярусна квартира в центрі Хмельницького, подарував мені на День народження букет квітів і […]
Марина сіла за стіл і почала шукати вакансії. Через кілька днів вона знайшла роботу і написала заяву про звільнення. Увечері того ж дня, коли її чоловік Дмитро повернувся додому, Марина зібрала речі й рішуче сказала: – Дмитре, ми з дівчатками їдемо в інше місто! – На вихідні? – запитав чоловік. – Ні, ми переїжджаємо! – сказала жінка. – Я знайшла для дівчаток хорошу школу, а для себе – роботу. Дмитро побілів від почутого. Він не очікував такого повороту подій. – Марино, почекай! – сказав чоловік, намагаючись заспокоїти її. – Але в чому причина? Він не знав, що робити далі
– Синку, ти знаєш, а нашу школу вирішили закрити, – сказала Ганна Костянтинівна, в голосі якої чути було хвилювання. – Я вже не зможу там працювати. Що мені тепер робити? […]
Христина невдоволено зморщила носика. На душі було важко – скоро свято, і знову доведеться отримати подарунок від свекрухи. Христина була одружена з Віктором, сином Тамари Костянтинівни, вже десять років. За цей час вона звикла, що її свекруха заощаджує на всьому, а особливо на подарунках. Всі непотрібні речі Тамара Костянтинівна дарувала Христині… Пройшов час. Було восьме березня. Христина з хвилюванням чекала візиту свекрухи… Відкрилися двері й Тамара Костянтинівна зайшла з якоюсь коробкою в руках. Очі жінки сяяли, і вона з гордістю простягла коробку невістці. – Ось, тримай, моя люба! – сказала вона. – Сподіваюся, тобі сподобається мій подарунок! Христина обережно відкрила коробку й ахнула
Христина невдоволено зморщила носика, обхопивши обома руками чашку з гарячим чаєм. На душі було важко – скоро свято, і знову доведеться прийняти черговий подарунок від свекрухи. Христина була одружена з […]
– Марійко, ти чула?! – гукнув дружину Віталій. – Моя сестра Юля в суботу відзначає ювілей. Мама дзвонила, сказала, що нас чекають у ресторані. Марія якраз годувала примхливого малюка. – Ну от, знову ці сімейні свята… – зітхнула жінка. – Віталію, ми ж домовлялися, що в найближчий рік-два нам краще посидіти вдома. Ми не можемо собі дозволити дорогі гулянки! – Так. Напевно, ти права, – буркнув Віталій. Наступного дня мати Віталія – Тетяна Семенівна, наче відчувши недобре, подзвонила синові. – Віталіку, ну що, ви з Марійкою готуєтеся?! – запитала вона в слухавку. – Завтра ж важливий день для Юлі! – Мамо, у нас не вийде, – зітхнув Віталій. Тетяна Семенівна ахнула від почутого
– Марійко, ти чула?! Юля в суботу відзначає ювілей. Мама дзвонила, сказала, що чекають на нас у ресторані, – сказав Віталій. Марія якраз годувала примхливого малюка, намагаючись переконати його з’їсти […]
Леонід з Лілею купили своє житло. То була скромна квартирка. Сума виявилася величезною для молодят, тож їм довелося взяти кредит. Леонід з Лілією економили кожну копійку і багато в чому собі відмовляли, поки нарешті не змогли закрити борг. Однак через місяць після цього життя Леоніда перевернулося з ніг на голову. Якось увечері, коли чоловік повернувся додому з роботи, він побачив свою Лілю на дивані з незадоволеним обличчям. Чоловік одразу відчув, що щось не так… – Що трапилося? – запитав він, намагаючись обійняти дружину. – Я тебе більше не люблю, – раптом сказала та. – Завтра подам на розлучення. Леонід оторопів від почутого
Сім років тому Леонід з Лілею купили своє перше житло – скромну однокімнатну квартиру. Щоправда в центрі міста. Тоді купівля коштувала подружжю дорого. Сума виявилася величезною для молодят, тож їм […]
– Я люблю тебе, але я не можу більше так жити, – сказав Данило, не відриваючи погляду від столу. – Я не буду сидіти мовчки, поки твої батьки заволодіють нашим домом. Тут живуть, або вони, або я
– Я люблю тебе, але я не можу більше так жити, – сказав Данило, не відриваючи погляду від столу. – Я не буду сидіти мовчки, поки твої батьки заволодіють нашим […]
– Тут, таке діло, Тетяно. У нашому селі роботу взагалі не знайдеш. Марія хоче знайти у місті роботу. Я сподіваюся, ти не заперечуєш, якщо вона до першої зарплати поживе у нас, а потім буде винаймати квартиру
Коли Тетяна повернулася з нічного чергування, то виявила у своїй квартирі не лише свого чоловіка та п’ятирічну доньку, а й незнайому їй дівчину. – Тетяно, це Марія, моя двоюрідна племінниця, […]
– Ольго, а ви вмієте готувати? – навіщось спитала бабуся Дмитра, уважно дивлячись на те, як дівчина мляво колупається виделкою у тарілці
Знайомство з батьками нареченого вийшло зім’ятим. Ольга хвилювалася і через це говорила недоречно і зовні дуже нервувала. Загалом виглядало все безглуздо і по-дитячому, і процес знайомства не приніс дівчині ніякої […]
Марина протирала пил з полиць, наспівуючи улюблену пісеньку. Вечір був спокійним і нічого не віщувало неприємностей. Нові фіранки, які були куплені минулого тижня, гарно колихалися від легкого вітерця. Квартира дихала затишком і спокоєм… Раптом пролунав різкий дзвінок у двері. – Дивно, мій Сергій зазвичай користується своїм ключем, – подумала Марина. Жінка відкрила двері й застигла від здивування. На порозі стояла Людмила Петрівна – її свекруха, з величезною валізою в руках… – Привіт, доню! – бадьоро сказала гостя, проходячи в квартиру. – Приймай нову мешканку! Марина оторопіла. – Як… Нову мешканку? – тільки й змогла запитати вона
Того вечора ніщо не віщувало неприємностей. Марина протирала пил з полиць, наспівуючи улюблену пісеньку. Нові фіранки, куплені минулого тижня, гарно колихалися від легкого вітерця. Квартира дихала затишком і спокоєм… Дзвінок […]
— Сина мені роди! Інакше до хати не пущу! Будеш у курнику ночувати!
Дорогий, подумай там, нагорі, як ображати свою дружину. Коли все осмислиш, даси знати! Я тебе спущу, — кричала симпатична жінка з кабіни крана. А на гаку бовтався будиночок, який можна […]