Ти – мама, хто як не ти мені допоможе? – заявила мені моя молодша донька, яка стикнулася з певними труднощами в житті. – Внуки важливіші за гроші, – каже мені Ірина. Дочка кличе мене додому, бо хоче в Польщу на заробітки їхати, і каже, що з дітьми я маю бути, а я запропонувала їй інший варіант – нехай приїжджає до мене в Італію
– Ти – мама, хто як не ти мені допоможе? – заявила мені моя молодша донька, яка стикнулася з певними труднощами в житті. – Внуки важливіші за гроші, – каже […]
Вероніка поставила чашку з кавою. Її пальці, прикрашені каблучками – подарунками чоловіка Ігоря за двадцять років шлюбу, злегка тремтіли. Через вікно ресторану відкривався вигляд на вечірнє місто, але вона нічого не помічала. Вероніка дивилася тільки на один столика в протилежному кінці зали. – Який збіг! – подумала вона, спостерігаючи, як її Ігор… Ніжно погладжує руку молодої брюнетки! – Який же ж дивовижний збіг… Офіціант підійшов до столика Вероніки. – Бажаєте ще щось? – запитав він. – Так! – Вероніка підняла очі. – Принесіть, будь ласка, рахунок он того столика. Я хочу зробити подарунок. – Вибачте, що? – офіціант не розумів, що відбувається
Вероніка повільно поставила чашку з кавою. Її пальці, прикрашені каблучками – подарунками чоловіка за двадцять років шлюбу, злегка тремтіли. Через величезне панорамне вікно ресторану відкривався вигляд на вечірнє місто, але […]
– Ростиславе, ти всі роки приховував від мене зарплату, плакався що в тебе мало грошей! І тепер ти оце зробив. Наіть зі мною не порадився! Я продала свій гараж, який у мене був ще від мого дідуся!
– Ростиславе, ти всі роки приховував від мене зарплату, плакався що в тебе мало грошей! І тепер ти оце зробив. Наіть зі мною не порадився! Я продала свій гараж, який […]
– Я без тебе проживу, не пропаду, а от ти спробуй одна з дітьми, – сказав чоловік, й зачинив за собою двері
– Максим, ми завтра їдемо з тобою в село до моїх батьків. У них великий будинок, та й познайомитися тобі потрібно з ними нарешті. – Брат у мене там старший […]
Катя повільно піднімалася сходами, тримаючись за поручні. Начальниця сама відправила її додому, помітивши, що та заслабла. – Катрусю, йди-но ти додому, лікуйся, – сказала вона. – Звіти зачекають до завтра… Вже біля дверей своєї квартири Катя раптом почула якісь голоси. – Дивно, – подумала жінка. – Мій Андрій має бути на роботі до вечора… Ключ м’яко зайшов у замок, але Катя завагалася, прислухаючись. Раптом почувся голос свекрухи! Він був владний і різкий… Катя застигла. – Скільки можна тягнути, синку? – говорила свекруха. – Ти ж сам бачиш – вона не підходить нам! Катя оторопіла від почутого
Катя повільно піднімалася сходами, тримаючись за поручні. Перед очима пливли різнокольорові кола. Начальниця сама відправила її додому, помітивши бліде обличчя і згаслий погляд. – Катрусю, йди-но ти додому, лікуйся. Звіти […]
– Мариночко, доню, допоможи мені розібрати речі в шафі! – почувся з кухні голос Ніни Петрівни. – Я там такий безлад розвела! Марина посміхнулася. У свої шістдесят вісім її мати залишалася все такою ж енергійною жінкою, яка не могла сидіти без діла. – Зараз, мамо! – гукнула вона. Підійшовши до шафи, Марина почала перебирати папери. Раптом вона побачила якийсь конверт. – Мамо, а що це за конверт?! – гукнула Марина, але у відповідь почула тільки дзвін посуду. Знизавши плечима, вона дістала конверт. На ньому, батьковим почерком, було написано: «Моїй родині. Відкрити після того, як мене не стане…» Марина відкрила листа, прочитала перші рядки й застигла
Осіннє сонце повільно хилилося до заходу. Марина стояла біля вікна батьківського будинку, спостерігаючи, як вітер грається листям у дворі. Звичний запах маминої випічки наповнював кімнату, викликаючи ностальгію. – Мариночко, допоможи […]
— Дурнів, донечко, вчать. Він і є безхатько, сам себе таким зробив. Він подумав, що без житла залишається? Він про тебе подумав? — Про мене подумав, – відповіла Світлана. – Мені однокімнатну віддав. — От і дурень, усе роздав, а сам із чим залишився
Світлану свекруха закликає подумати про її власну сім’ю, чоловік увесь в образах і каже, що вона не на часі вирішила стати мамою, а її власна мама знизала плечима. — Так […]
Я вийшов зі ринку, заклав руки в кишені й відчув, що чогось не вистачає. Гаманець! Серце прискорено закалатало, а ноги ніби приросли до землі. У ньому були всі гроші, водійське посвідчення, банківські картки… Як я міг його загубити?
Я кинувся назад, намагаючись пригадати, де востаннє тримав його в руках. Пробіг очима через торгові ряди, де кілька хвилин тому купував овочі. Продавчиня, у якої я купував помідори, знизала плечима: […]
Віталій зробив Олесі пропозицію. Пропозиція була прийнята, але радість від цієї події виявилася трохи захмареною. І все через одну із доньок жінки
Олеся стояла біля вікна своєї нової спальні, дивлячись на весняний парк, який ріс навколо будинку. Жінка зітхнула, розмірковуючи про те, як швидко змінилося її життя за останні два роки. Після […]
Поліна вирішила поїхати до свого чоловіка на роботу, і обговорити одне питання. – Романе, ти не проти, якщо я до тебе заїду. Потрібно поговорити, – попередила вона його. – Звісно, не проти, – усміхнувся Роман. Невдовзі, Поліна дісталася офісу, в якому працював чоловік. Підійшовши до прочинених дверей кабінету чоловіка, і зупинилася. – А що тут робить Максим, – здивувалася вона, побачивши в кабінеті Романа його брата. Брати про щось активно розмовляли. Поліна не хотіла підслуховувати, але дещо в розмові чоловіків їй здалося дивним. Поліна причаїлася, прислухалася до розмови чоловіка з братом і…ахнула від почутого
– Ти як завжди прекрасна, Поліна, – з усмішкою сказав Максим, брат чоловіка жінки. Він окинув невістку задумливим поглядом, зупинившись на її пухких губах. – Завжди говорив Роману, як сильно […]