– Свахо, ти цьому дармоїду багато не накладай! Він їсть як не в себе. Ми його як із дитячого будинку забрали, так він тільки й робив, що їв. І не думав, що сестер своїх об’їдає
Тамара терпіти не могла свого зятя. Сільський мужик, який і не чув про гарні манери, працював водієм-експедитором, а вечорами сидів за своїми комп’ютерними іграми. Вона зробила все можливе, щоб уберегти […]
— Свахо, – сама ж мама Тетяни зателефонувала батькам Єгора, – у нас поруч будинок продається, гарний, просять недорого, та й на наше прохання почекають з оформленням, тільки завдаток треба внести. — Свекри зраділи, – згадує Таня, – завдаток заплатили
— Жодного разу за 5 років у мене не було не те що сварок, а навіть розбіжностей зі свекрухою, – каже Таня, – стосунки були хорошими: в гості приїжджали вони […]
— Наша донька для Вас – порожнє місце, – жовчно вимовляє Людмила. – Звісно, куди нам проти того талановитого й чудового хлопчика, якого Настя виростила. — Людо, до чого тут Настя і таланти мого онука? Хлопцеві 10 років, звісно, ми спілкуємося і без моєї допомоги Насті не обійтися
Cин Олени Костянтинівни одружений вдруге. Так вийшло. З першою дружиною розійшовся, коли синові було 4 роки. Нині хлопчику 10, а в його батька новий шлюб і однорічна донька. — Я […]
– Тату, твоя квартира стара, тобі давно треба нормальних умов. Я виділю кошти на ремонт, але поки все облаштовуватиметься, ти можеш пожити в пансіоні. Там класні умови, постійний догляд. Я хотів би, щоб ти мав спокій.Я й подумати не міг, що ця фраза змінить моє життя назавжди. Я віддав йому всі документи на квартиру, бо ж він обіцяв подбати про те, щоб усе було зроблено офіційно та правильно. Я вірив синові, як завжди.
– Тату, я в твоїй квартирі зроблю ремонт, навіть вже гроші виділив, а ти в той час побудеш в будинку для літніх людей, – наголосив син. Я ж йому повірив, […]
Галя зайшла в гості до подруги Людмили і завмерла на порозі.– Людка, ти як завжди! Усе так гарно… – пробурмотіла Галина, окидаючи поглядом затишну обстановку.Вона увійшла, почуваючись трохи ніяково. У неї самої вдома все було зовсім по-іншому. Вічно розкидані іграшки, вічно зайнятий чоловік, вічно не вистачає часу на прибирання. За собою стежити взагалі ніколи..
Галя зайшла в гості до подруги Людмили і завмерла на порозі. У квартирі панував ідеальний порядок. Світлі меблі блищали чистотою, інтер’єр був продуманий до дрібниць. Усе говорило про смак і […]
Артем із Мариною приїхали, вся сім’я зібралася у вітальні. Молодий чоловік, злегка бентежачись, дістав із рюкзака пакет із туго перетягнутими купюрами і простягнув Михайлу.– Михайле Андрійовичу, Олено Павлівно, я розумію, як вам зараз важко. Ми скоро станемо однією сім’єю, тому я не можу залишитися осторонь.– Що це? – округлила очі Олена.– Гроші. Два мільйони, за видавництво.– Звідки? І навіщо? – розгубилася жінка.– Я машину свою продав. Нічого страшного, вам зараз потрібніше. Михайло Андрійович розповів, що ви на межі банкрутства, потрібно борги погасити…
Михайло Андрійович завмер у ванній кімнаті, прислухаючись до розмови за стіною. Перегородка між кухнею і ванною була тонкою, і голос Артема – хлопця його доньки Марини – звучав виразно: – […]
Протягом багатьох років я постійно допомагала своїм сестрам у фінансовому плані. Але коли я вирішила налагодити власне життя – вони приголомшили мене своєю заявою.
У 35 років, незаміжня, з економічною освітою та знанням англійської мови, я заздрила своїм подругам, для яких сім’я була важливішою за кар’єру Коли моя молодша сестра продовжувала відчувати фінансові труднощі, […]
Коли Григорій повернувся зі своїх заробітків і, опустивши очі, сказав їй, що від нього там, в Польщі, чекає дитину інша дівчина і він приїхав розлучитися – Марта присягнулася тоді собі, що буде чекати і дочекається. Через 20 років Григорій з’явився в своєму поліському селі, підійшов до Мартиного обійстя. Вона поралася у квітнику. Підняла голову в світлій квітчатій хустині. Відвела від карих очей каштанове хвилясте пасмо. «Не для того я тебе, Гришо, чекала, аби бути з тобою. Для іншого…» – замість привітання
Коли Григорій повернувся зі своїх заробітків і, опустивши очі, сказав їй, що від нього там, в Польщі, чекає дитину інша дівчина і він приїхав розлучитися – Марта присягнулася тоді собі, […]
Донечко, я не знаю як буде правильно, ти – доросла і тобі вирішувати, але він – твій батько, і йому зараз дуже потрібна твоя допомога, – радить мені мама по телефону. Я поставила слухавку і сказала, що мені треба подумати, а думати і справді було над чим. Прийняти таке рішення непросто, як і непросто пробачити. Я зараз живу одна, бо мама ще 6 років тому поїхала у Францію на заробітки. А зараз через багато років повернувся батько і хоче, щоб ми прийняли його назад
– Донечко, я не знаю як буде правильно, ти – доросла і тобі вирішувати, але він – твій батько, і йому зараз дуже потрібна твоя допомога, – радить мені мама […]
— Що ти! Вона мені заявила, мовляв, а як раніше ми обходилися, коли вони жили окремо, локшину швидкого приготування і кефір з булкою на роботі їли в обід? Ну і порадила згадати і повернутися до старих звичок. Мовляв, що змінилося? Раніше ж я приїжджала і вставала до плити, і посуд мила ввечері і все інше, – обурена Галина Сергіївна.
— А я в декреті сиджу, з дитиною, з вашим онуком. Я на всю ораву готувати не наймалася. І прибирати за всіма теж – справа не моя, – відповіла Галині […]