Оксана бігла на свій третій поверх, перелітаючи через сходинку. Їй чомусь уже не здавалося, що в неї в житті все так погано. Та й з вітчимом Анатолієм Івановичем сваритися теж перехотілося. Оксана подзвонила в свою квартиру. Двері відкрив Анатолій Іванович. – Оксано, чому ти так пізно? – одразу ж строго запитав чоловік. – Ти ж обіцяла? А до математики ти підготувалася, у тебе завтра контрольна, а ти все по подругах бігаєш! Іди мий руки! – Добре, дядьку Толю, я випадково запізнилася і більше так не буду, – Оксана несміливо усміхнулася. В Анатолія Івановича аж обличчя витяглося від несподіванки
Вітчима Оксана одразу незлюбила, як тільки він з’явився в їхньому домі в день її дванадцятиріччя. Маму наче підмінили, вона змінилася і поводилася дивно. Раз у раз сміялася, зазирала в очі […]
Синочку, негайно перевір холодильник! Я сьогодні прочитала, що ці ваші йогурти, які Оксана їсть щодня, ненатуральні! Негайно викинь усі упаковки! Я завтра рано-вранці з’їжджу на ринок і куплю все свіже, натуральне у фермерів. — Добре, мамо, я все зроблю. — Не дозволяй Оксані допізна дивитись телевізор. І за комп’ютером нехай не сидить. Від цих приладів випромінювання шкідливе.
Прокинулася Оксана з сильним головним болем та опухлим обличчям. Вчора увечері жінка проплакала кілька годин. Вони з чоловіком вперше сварилися. Причиною сварки стала свекруха, вірніше, її манера безпардонно залазити в […]
Ну і що що вона твоя дружина, якщо ти ще не зрозумів то я тобі скажу. Твоя дружина перешкоджає нашому щастю чи ти не бачиш? Ти маєш розлучитися з нею і жити зі мною…
— Коли ти вже розлучишся? Твоя дружина та дитина заважають нашому щастю! Адже ми любимо одне одного. Я вже 5 років чекаю, а ти мені все обіцяєш. Ти з нею […]
О пів на сьому ранку дід Василь поспішав до першого сільського автобуса. Вийшов з дому трохи пізно, на вулиці йде сніг, під ногами слизько, а він ще й з паличкою своєю. Доньку спішив з сім’єю на Різдво зустрічати, з столиці обіцяла приїхати. Підійшов до автобуса, та на зупинці ніхто не вийшов. Василь навіть не знав, що на цей раз старенькій Марії сказати
О пів на сьому ранку дід Василь поспішав до першого сільського автобуса. Вийшов з дому трохи пізно, на вулиці йде сніг, під ногами слизько, а він ще й з паличкою […]
Було 31 грудня. Ірина сиділа на роботі перед монітором, а перед нею красувався аркуш з меню для святкового столу. Вона перевіряла, чи нічого не забула купити для салатів і закусок, коли задзвенів її телефон. – Стасик! – радісно подумала вона про свого коханого і взяла слухавку. Але на неї чекало велике розчарування… – Іриночко, вибач мені, кохана! – сказав Станіслав. – Бабуся заслабла… Я повернуся як тільки зможу, обіцяю! Усі плани на свято вдвох були зіпсовані. З цими невеселими думками Ірина приїхала додому. Вона викликала ліфт. Двері безшумно відкрилися, й Ірина ахнула від побаченого
31 грудня – короткий робочий день і піднесений передноворічний настрій. Ірина сиділа перед монітором, а перед нею красувався аркуш з меню для святкового столу. Вона перевіряла, чи нічого не забуто, […]
Лідія Петрівна переїхала жити з міста в село, коли вийшла на пенсію. Якось ввечері вона вирішила зайнятися квітами. Жінка любила квіткарство. Їй завтра треба було їхати на базар, тож Лідія Петрівна готувала на продаж кілька пучків гвоздик, відростки півонії і ще – кущики полуниці! Склавши рослини в кошик, Лідія Петрівна раптом побачила у себе на подвірʼї свою сусідку Ніну! – Господи, Ніно, що трапилось?! – ахнула Лідія Петрівна. По обличчю сусідки вона зрозуміла – щось явно було не так. – Там… Там… – сусідка стояла і не могла нічого пояснити. Лідія не розуміла, що відбувається
Лідія Петрівна переїхала з міста в село, коли вийшла на пенсію. Вже кілька років вона жила сама. Чоловіка поховала десять років тому, а донька жила у великому місті. Там у […]
Юля прибрала черговий столик, коли до неї підійшла її колега Надя. – Там до тебе, якийсь чоловік прийшов. Просив тебе покликати, – сказала Надя і показала рукою на столик в кінці кафе. Юля віднесла тацю з посудом на кухню і підійшла до столика. – Ми знайомі? – звернулася вона до чоловіка, що сидів за столом. – Юля, ти мене не знаєш, але я знаю тебе і знаю про тебе все, – раптом сказав незнайомець. – Вибачте, але я вас взагалі не знаю! – Юля здивовано дивилася на незнайомця, не розуміючи хто він і звідки він її знає
– Мамо, я вступила в інститут, щойно прочитала своє прізвище у списках. Ураааа, я студентка! Приїду пізніше, тата сама потішу, – гукала від радості донька, коли Юлія відповіла їй на […]
В Семена сталася біда. Не стало його коханої Лариси. Чоловік важко переживав це горе, ходив чорніший за хмару. Наближалися роковини після відходу Лариси. Семен поставив їй пам’ятник. Красивий з чорного мармуру, з великою фотографією. А під нею золотими літерами попросив зробити напис. На роковини замовив службу, влаштувала обід. Друзі та знайомі, які прийшли відвідати могилку Лариси дивилися на пам’ятник, читали напис і аж обличчя відвертали від обурення
Семен, який завжди мав авторитет серед рідних, друзів та мешканців села, раптом став самітником. Всі, з ким він раніше спілкувався запросто, при зустрічі відводили очі або вдавали, що зовсім не […]
Вітя прокинувся після святкування Нового року. Випив стакан води, відкрив холодильник і здивувався – стільки їжі залишилося. – І що тепер робити? Зіпсується ж, – видихнув чоловік і пішов у спальню. – Рито, ти бачила, скільки всього залишилося після вчорашнього застілля? – запитав він у дружини. – Угу, – пробурчала жінка. – І що з усім цим робити? – запитав Віктор. – Щось зʼїмо, а щось викинемо, – відповіла Рита. – Слухай Рито, у мене тут виникла одна ідея, – якось підозріло сказав чоловік. – Яка ідея? – Рита сіла на ліжку. І Віктор розповів дружині свій задум. Рита вислухала чоловіка і застигла від почутого
Вітя відкрив холодильник і важко зітхнув: весь холодильник був заставлений мисочками, каструльками, тарілками, банками, контейнерами. Навіть світло від лампочки було тьмяним через гору цього посуду. На жаль, все це розмаїття […]
Жанна запекла гусака у духовці, зробила салат. Сьогодні на вечерю прийде свекруха. У двері подзвонили. – О, це ви, проходьте, – усміхнулася невістка, відкривши двері. Свекруха пройшла на кухню сіла за стіл, з видимим задоволенням покуштувала гусака та салат. Обвела очима їхню квартиру, але не знайшла, що сказати. Після вечері Віктор провів маму до таксі і повернувся: – Ну що, начебто все добре пройшло, так? Жанна мовчала, змінившись на обличчі. – Кохана, що з тобою? – занепокоївся чоловік. – Вітя, ти повинен дещо дізнатися, – раптом сказала Жанна. – Щось сталося? – захвилювався Віктор, нічого не розуміючи
– Вітя, обід готовий! – Жанна змила маску з обличчя, акуратно промокнула обличчя вафельним рушником і уважно подивилася на себе у дзеркало. Ось що не кажи, а все ж таки […]